У 2018 році футболіст Андрій Канюк заснував футбольний клуб «Bogo» у рідному містечку Богородчани. Від команди, де займалося декілька юнаків, «Bogo» переросла у справжню сім’ю з більше сотнею маленьких спортсменів з палаючими від захвату очима, де можливо хтось й направду стане справжнім професійним футболістом. Адже футбол – не просто улюблена гра мільйонів, це дисципліна, витривалість, корисне дозвілля, загартовування на все життя.

Усе почалося з мрії

Андрій Канюк – це про людину, яка свою дитячу мрію втілила в життя. Навчався у Богородчанськійшколі, в ДЮСШ. Ще з молодших класів, коли з друзями ганяв м’яча просто на вулиці, сам собі пообіцяв: гратиму у великий футбол. Засинав з мрією – прокидався з метою. Після 8-го класу пішов навчатися до Львівського спеціалізованого фахового спортивного коледжу.

Далі талант богородчанцярозгледіли тренери відомих команд. У 18-ть підписавперший контракт з чернівецькою «Буковиною». Канюк грав за футбольні команди Івано-Франківська «Спартак» і «Прикарпаття», львівську «Галичину-Карпати», «Інтер» Боярки, МФК «Миколаїв» і «Кримтеплиця». Після Києва чи не найкращих досвід – це півтора року гри за відому луганську «Зорю». І неймовірна ціль потрапити у прем’єр-лігу. Всьому завадила травма, операція. У 28 років повний сил та енергії гравець змушений був покинути професійне заняття спортом.

Рік без гри і розчарування… Попри це, справжні переможці ніколи не опускають рук. Отож, такз’явилася нова сторінка у житті Андрія та у Богородчанах під назвою дитячий футбольний клуб «Bogo».

«Я дивлюсь на цих хлопчаків і вірю: що точно хтось з них потрапить у великий футбол. Вірю, що тут є чемпіон. Зрештою, кожній дитині необхідний спорт, мов повітря. Це розвиває тіло, дух, енергію, самостійність, загартовує характер! Чекаю, що колись з них вийде класна богородчанська доросла команда! Коли засновував клуб, мені дуже допоміг мій друг – Мар’ян Дерев’янко. Його син тут був з шести років, зараз грає за ФК «Ревера». Справжній сенс в хорошій роботі – це коли ти працюєш і бачиш перспективу» – говорить Андрій Канюк. 

Тренер – другий тато

П’ятниця. Потрапляю на один з товариських матчів десятирічок. Сьогодні у суперниках  отинійські«спартанці». На полі окрім Андрія Канюка, тренер Роман Процак, який з ФК «Bogo» вже рік. 

Післяполудневе травневе сонце наповнює теплим промінням зелене поле стадіону імені Михайла Поворозника, яке м’яким килимом лягає під ногами швидких юних футболістів. Поруч батьки. Сонце продовжує вигравати спектрами на дитячих обличчях, які неймовірно зосереджені на грі. Тут не місце для ґаджетів, а місце справжніх баталій, емоційного й живого спілкування. Питаю дітей: «Як гра?». Усміхаються рожевими щоками: «Класно! І літо все ближче: часу, щоб ганяти м’яча буде більше, і більше».

Юні спортсмени займаються у «Bogo» тричі на тиждень. Взимку заняття проводять у спортивномузалі Богородчанського професійного будівельного ліцею. Звісно, багато їздять по змаганнях, упріоритеті – гра з іншими спортивними дитячими клубами. А ще хіба що лише хет-трик для спортсмена може позмагатися з емоціями від командного відпочинку спортсменів «Bogo», які й у гори, на річку, і у басейн разом. 

У роздягальні, що поруч стадіону, Андрій показує десятки кубків, місце перепочинку, яке облаштували для комфорту дітей, а ще охайну кімнату з формою.  

Є деяка підтримка від влади. Звісно ж, основні ентузіасти і благодійники – батьки. Які  діляться, що вони тут, бо цього прагнуть діти. Зрештою, що закладеш в дитинстві – те і матимеш у дорослому віці.  Та й тренер тут мов другий тато, який є втіленням  вольового характеру і доброго серця, підтримки і мужності. Це те, що знайшли їхні сини у команді тренерів «Bogo». 

Покоління, яке формуватиме завтрашню Україну

У ФК «Bogo» всіляко намагаються допомагати Збройним Силам України. Бо завдяки тому, що вони там, ми під спокійним небом тут. Отож,організовують час від часу благодійні турніри, під час яких батьки влаштовують частування для діток та збирають кошти для наших воїнів, які кожного дня наближають Перемогу України. Один з таких відбувся у суботу, третього травня. Під час чергової гри було зібрано 30 тисяч гривень для 2 Роти ударних безпілотних авіаційних комплексів «Пегас», де командир богородчанець Назар Горішний. Воїн особисто передав спортсменам гільзу з ексклюзивним написом, автографом та подякою від захисників. Цей сувенір – не просто подарунок, це про майбутнє, це головний приз серед кубків команди.

«На першому місці в кожного українця має бути перемога, – ділиться Андрій Канюк. —  Радію, що батьки і діти мають такі погляди. Що активно беруть участь у зборах коштів. Дитинство наших дітей проходить у неймовірно тяжкі часи. Але саме ці діти формуватимуть завтрашню Україну. Коли бачиш силу духу цих дітей і те, що ти можеш стати результатом того, що вони віритимуть в себе – це означає, що ти все робиш правильно!» 

Марія Момот. 

Момот Марія

Журналістка