Скандали з ТЦК у Ворохті та Космачі: що стало з обвинуваченими і постраждалими

22/04/2025

Минулого літа Карпати гуділи — люди вийшли проти мобілізації. У Ворохті зняли блокпост після сутичок з військовими, а в Космачі жінки влаштували живу барикаду.

Що з цього всього вийшло? Розбираємось, як усе закрутилося — і як закінчилось. 4 липня 2024 року. Ворохта. Місцеві мешканці обурені тим, що блокпост ТЦК лякає туристів, а разом із ними — і прибутки.

Спалахнув конфлікт, дійшло до бійки. Один з учасників, підприємець Тарас Книщук, визнав вину — й отримав штраф у 180 тисяч гривень. Решта обвинувачених — п’ятеро осіб — ще чекають на вирок. Одного з них у суді не було, засідання перенесли.

Постраждалий — військовий з ТЦК, у якого струс мозку та забої. Люди ж досі вважають: військовий сам провокував, наїхав машиною на натовп. Його таки оштрафували, але всього на 850 грн. І навіть це — без визнання вини.

Чи допомогла акція протесту? Блокпост таки зняли, але туристи не повернулись. Люди кажуть: жінки бояться їхати без чоловіків, бо ТЦК працює навіть у горах. Туризм здувся, а осад лишився.

6 лютого 2024 року. Село Космач. Місцеві жінки вийшли на дорогу — чекали ТЦК. Але постраждала не армія, а проста водійка Іванна з дитиною. Її побили в машині, підозрюючи, що вона — “наводчиця ТЦК”.

Суд іде мляво. Одну з обвинувачених подали в розшук, бо вона втекла за кордон. Інші — мовчать. У справі — стаття за хуліганство з битами (до 7 років). Та ніхто досі не покараний. А Іванна — виїхала за кордон.

Сільський голова й священники — на боці «активісток». Кажуть, то все провокація, мовляв, російські агенти підігріли. Один з отців навіть заперечує сам факт нападу.

А от мобілізація після скандалу стала «цивілізованішою» — ТЦК тепер працює тихіше. Що маємо в підсумку:

У Ворохті — частину обвинувачених уже судять, один визнав вину й заплатив штраф.
У Космачі — постраждала мирна жінка, але справу розглядають мляво, нікого не покарали.
ТЦК після цих історій змінив тактику, а села — ритм життя.
Туризм у Ворохті не відновився, Космач не покаявся.

Ці історії — не про політику. Вони про емоції, страх, несправедливість і втому. Про те, як війна зачіпає навіть ті місця, де здавалось, має бути спокій.