Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
25/02/2025
В кінці XV ст. Богородчани переходять у власність Потоцьких. Однак вони надалі залишаються селом, а Боплан позначив їх на карті України 1650 р. взагалі як слободу. Магдебурґію Богородчани отримали, очевидно, наприкінці XVII ст. Однак документи про це не збереглися. Ще 1786 р. Станіславівське староство у звіті намісництву зазначало, що привілеї в Богородчанах відсутні, а магістрат підлягає юрисдикції домінії.

Потоцькі були великими магнатами українського походження, котрі спольщились, були коронними гетьманами, заснували Станіславів, володіли селами і містами галицької землі. У їхню власність перейшов і Богородчанський замок.
Саме ним оволодів на короткий час 17 серпня 1744 року Олекса Довбуш зі своїми опришками.
Про цю подію залишились народні перекази та легенди. Одна з них розповідає про те, як Довбуш прийшов до Підгір’я, там в нього була любаска, котра й попередила паню каштелянову (дружину коштеляна – управителя замку) Подлянську про намір Довбуша напасти на замок. Каштелянова встигла втекти, а згодом добре заплатила тій підгірській молодиці за врятування. Інший народний переказ розповідає, що Довбуш перед нападом на замок перебував в Саджаві. Тут відоме урочище Довбушанка. В Саджаві начебто виготовлялись довгі драбини, щоб по них залізти на мури замку А ворота, мали відчинити малі пастушки, яких підв’язали знизу до овець, що повертались увечері до замку Ось у такий нібито спосіб Довбуш з опришками проник до замку Але грошей там багато не знайшов. В іншій народній версії якраз Довбуш забрав тут чималі скарби і коли ночував в одного чоловіка з Підгір’я, дав йому добру жменю злотих які той показав місцевому пароху. Парох сказав, що ці гроші не зовсім чисті і треба частину з них використати на побудову храму в Ляхівцях.
Які ж історичні свідчення нападу опришків на замок? Про похід на Богородчани на суді розповів Василь Баюрак — Довбушів побратим:”… Ми рушили далі і йшли вночі лісом, аж поки нам під Солотвиною не зазоріло. Тут ми лежали через день, а наступної ночі ми пішли далі і стали в Діброві під Богородчанами та перележали тут знов день… В тій Діброві, чекаючи ночі, піймали якогось чоловіка, зв’язали, а вночі зв’язаного з собою вели до Богородчан і аж тут пустили…”
Під час нападу на Богородчани, як пише академік В. Грабовецький у книзі “Олекса Довбуш”, було убито двох шляхетських жовнірів, а третього застрілив Довбуш на дзвіниці. Ввірвавшись у замок, частину багатства опришки забрали, а решту знищили разом із замком. Шкода, завдана шляхті у Богородчанському замку, становила тисячі злотих. Тут знаходилась скарбниця панів Романовських, каштеляна Подлянського, пана Косаковського.
У фортеці знаходилися великі скрині з різнимипаперами, різноманітними книгами, які опришки захопили і спалили. Довбуш свідомо знищив ці важливі для шляхти папери, в яких, безсумніву, знаходились реєстри феодальних повинностей, податків, орендних договорів та інші документи. Отже, замок зазнав пошкоджень і втрат. Олекса Довбуш відійшов зі своїми хлопцями з гарною здобиччю і залишив по собі помітний слід на часи майбутні. Недалеко від місця, де стояв замок, є потік Довбушака, який бере свій початок в урочищі Жбир, а також джерело в західній частині Замчища — “Довбушева криниця”.
Замок ще довгий час зберігався і був предметом ненависті селян із сусідніх сіл, через що в 1849 році вони повстали, штурмом оволоділи твердинею, вбили місцевих шляхтичів, зняли з бійниць дві гармати, а замок пустили з вогнем. Більше він не відбудовувався, а остаточно стіни замку були зруйновані в часи Першої світовой війни. Тепер від нього є тільки залишки фундаменту.
1691 року за наказом графині К. Потоцької у Богородчанах споруджується костьол, а навколо нього оселяється група дрібної шляхти і кілька десятків ремісників з Польщі.
Отже, існує ряд версій виникнення Богородчан і всі вони мають право на існування. Але слід зауважити, що важливим фактом виникнення поселення слід вважати саме замок про який існує ряд легенд і оповідань. Але не слід забувати, що можливо на цій території проживали люди ще в пізніший час, але оскільки не проводяться археологічні досліджееня це питання залишається закритим.
Джерело: Bogo Live

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.