СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ ТУТ
АГЕНЦІЯ НОВИН БОГОРОДЧАНЩИНИ
Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ ТУТ
Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
07/06/2024
Про це 7 червня розповіли представники Міністерства освіти і науки України під час громадського обговорення реформи профільної середньої освіти та особливостей її впровадження в Івано-Франківській області.
Реформа передбачає створення мережі академічних ліцеїв, переважно відокремлених від початкової і базової шкіл. Учні 10-12 класів зможуть обирати профіль навчання, курси й навчальні предмети, академічні ліцеї проводитимуть якісну профорієнтаційну роботу та враховуватимуть потреби учнівства в тих чи тих курсах.
“Якщо говорити про реформу профільної середньої освіти, то ця реформа почалася насправді ще в 2018 році, коли почалась реформа Нової української школи. Спочатку вона стосувалася початкової освіти, зараз йде реформа базової освіти, а в цьому році стартує реформа профільної середньої освіти, яка повноцінно запрацює з 2027 року. Але вже сьогодні ми працює над тим, щоб сформувати мережу майбутніх академічних ліцеїв та професійних коледжів”, – розповів Андрій Сташків, заступник міністра освіти і науки України.
Як відмічають в МОН, на даному етапі вважливо розуміти, що буде закладатись в зміст цих академічних ліцеїв та професійних коледжів, які учні там будуть навчатися, скільки їх там буде навчатись, які це будуть типи закладів.
“Відповіді на ці всі питання ми якраз збираємося знаходити на таких громадських обговореннях для того, щоби мати спільну консолідовану думку, напрацювати зміни до законодавства, якщо вони потрібні, а також обговорити з громадами їхню перспективну освітню мережу”, – додав Андрій Сташків.
Зараз в МОН активно готуються впроваджувати пілот реформи профільної середньої освіти.
“Ми вже почали моделювати мережу майбутніх академічних ліцеїв. Ми проаналізували повністю всі заклади середньої освіти, які є в Івано-Франківській області, проговорили з громадами в робочому форматі, як вони бачать цю мережу, наклали їхнє бачення на те, що має бути. Що стосується пілоту, то ще буде 100-150 закладів освіти по всій Україні – в середньому по 2-3 школи в кожній області, які будуть пілотувати вже зміст. Тобто ми їм дамо новий стандарт, який зараз буде затверджено, дамо нові моделі, навчальні програми, вони будуть обирати профільні заклади”, – пояснює заступник міністра освіти і науки України
Як відмітив директор департаменту освіти і науки Івано-Франківської облдержадміністрації Віктор Кімакович, поки невідомо, в яких саме громадах впроваджуватимуть пілот.
“Попередньо в нас буде 46 академічних ліцеїв. Де впроваджуватимемо пілот, поки остаточно не визначено. Єдине, що можу сказати, один з пілотних академічних ліцеїв буде в Бурштинській громаді”, – розповів Віктор Кімакович.
При формуванні мережі враховуватимуть так зване “плече довозу”.
“Майже всі діти у нас потрапляють в 10- і 30-кілометрову зону, окрім кількох населених пунктів. Йдеться про Вишківський перевал, який знаходиться на межі областей. Нам доводиться балансувати. Колись дитина після 9 класу їхала вступати в технікум чи коледж, тепер так само дитина після 9 класу буде їхати в академічний ліцей. Цей профільний ліцей буде фактично готувати дитину до вступу в вуз”, – додав Віктор Кімакович.
Втім на Івано-Франківщині будуть громади, в яких не буде ні академічних ліцеїв, ні профільних коледжів.
“Війна ставить свої виклики, в тому числі демографічні. В нас є проблеми в державі, які пов’язані з війною, з міграцією учнів закордон, з внутрішнім переміщенням. В академічних ліцеях будуть навчатись учні 10-12 класів, але вони будуть не в кожній територіальній громаді, тому що немає достатньої кількості учнів в територіальних громадах. Бо коли ми говоримо про мережу академічних ліцеїв, ми говоримо про великі заклади, які можуть забезпечити надання профілів, які передбачені державним стандартом.”, – кажуть в МОН.
Кожна школа, враховуючи наявність матеріально-технічної бази, враховуючи наявність педагогічного персоналу, сама буде формувати цей профіль.
“Контроль за формуванням профілів поки що буде за обласними військовими адміністраціями, за департаментами освіти, щоб в нас ці профілі були різні, покривали всі галузі, які є в стандарті. А ми зі свого боку розробимо якісь рекомендаційні профілі, які можуть використовуватися, можуть не використовуватися школами для того, щоб вони могли реалізувати свою академічну свободу, як це передбачено законом про освіту”, – уточнюють в МОН.
У 8 областях України вже сформували мапу закладів старшої школи. З її створенням на наповненням допомагають експерти проєкту DECIDE.
“Ми супроводжуємо цю реформу експертно, допомагаємо МОН розробити велику ЄС-карту для всіх областей, для всіх територіальних громад, на якій буде позначено, де в перспективі будуть створюватись академічні ліцеї, а де – професійні коледжі. Також розробляємо стратегію впровадження реформи на 10 років. Тобто фактично старша профільна школа буде створюватись і впроваджуватись до 2033 року”, – розповіла Валентина Полторак, менеджерка Проєкту DECIDE, заступниця голови ГО DOCCU.
Зміст реформи в тому, щоб звільнити дітей від вивчення зайвих предметів, бо зараз батьки жаліються, що діти надто перевантажені.
“Академічні ліцеї – це ліцеї, які готуватимуть майбутніх абітурієнтів для вступу у вищі навчальні заклади. Професійні коледжі готують уже за обраними професіями майбутніх випускників, які йдуть одразу на ринок праці”, – додають в МОН.
Навіщо потрібна реформа
В Україні посилюється нерівність між сільськими й міськими школами за якістю та доступністю освіти. Згідно з міжнародним дослідженням якості освіти PISA-2022 розрив між учнями з міст і учнями із сіл становив:
Учнівство практично не має впливу на те, що вивчати. Попри різноманіття назв профілів (понад 20), за гуманітарними профілями навчаються приблизно 70% учнів. Школам не вистачає матеріально-технічних ресурсів, щоб підвищити якість освіти за природничими та IT-профілями.
Найближчі до учня школи пропонують однакові профілі. Також школи не дають можливості вибору великої кількості курсів і майже не пропонують такі форми роботи, як проєктне навчання.
Школи мають допомагати молодим людям робити вибір майбутньої професії. Сьогодні країна не може собі дозволити вкладати кошти в освіту людей, які в майбутньому не будуть працювати за спеціальністю. Окрім того, ринок праці змінюється під упливом війни. Держава має формувати запит на спеціальності, необхідні для відбудови країни.
І насамкінець, 11-річний термін навчання не відповідає практиці країн ЄС, частиною якого планує стати Україна. Такий термін навчання існує тільки в таких країнах, як росія, білорусь та Азербайджан.
Учні зможуть обирати профіль навчання, предмети й курси для поглибленого вивчення — і так готуватися до опанування професії ще в школі. У цьому допомагатиме і профорієнтація, яка почнеться в базовій школі. Завдяки ефективній мережі академічних ліцеїв це буде вибір серед різноманіття профілів, а не формальний підхід.
Обирати профілі ліцеїв будуть заклади освіти, проте департаменти стежитимуть за збалансованістю представлення профілів (гуманітарні та природничі, ІТ тощо) у межах областей.
У межах реформи буде створено окремі від початкової (та, можливо, базової освіти) академічні ліцеї з великою кількістю учнів.
Завдяки оновленню матеріальної бази, підвищенню кваліфікації вчителів, розробленню нових навчальних програм і матеріалів, запровадженню проєктного навчання тощо освіта даватиме потрібні навички для життя у світі, що стрімко змінюється.
Важливо, щоб більше учнів після 9 класу мали бажання здобувати професійну освіту, що відповідає потребам ринку праці. Профтехи та коледжі повинні стати місцями, де престижно здобувати високооплачувані та затребувані професії.
На сьогодні приблизно 35% випускників 9 класу в Україні обирають професійну освіту, тоді як у Швейцарії, Німеччині та Австрії ця частка доходить до 70%. Більшість країн Європи мають за мету випускати більше ніж 50% студентів із професійною освітою, оскільки саме це відповідає потребам ринку праці.
Щоб збільшити цей відсоток в Україні, система має змінитися. Стратегічно важливо для цього розділити профільну середню освіту від базової. Тоді співпраця між коледжами та школами стане набагато ефективнішою, а профорієнтація буде активною вже у 8-9 класах.
Школи будуть зацікавлені у якісній профорієнтації, оскільки не матимуть за мету зберегти якнайбільше учнів у себе для навчання в 10-11(12) класах. Це дасть змогу зробити справжній, а не формальний вибір: між академічним ліцеєм, де будуть готувати до вступу в університет, і ліцеєм професійного спрямування, після якого можна вийти на ринок праці.
Для ефективного навчання має бути створено нову культуру закладів освіти й нове освітнє середовище, у якому навчаються учні приблизно одного віку.
Що більший ліцей, то легше забезпечити профільність та вибір курсів/предметів:
Зміни мережі закладів освіти мають відповідати демографічній ситуації.
У великих закладах легше створити відповідну матеріально-технічну базу та лабораторії, утримати висококваліфікованих вчителів, яким буде цікаво поглиблено викладати предмети для підготовлених учнів.
Учні зможуть доїжджати на навчання і/або проживати в пансіонах при ліцеях.
Мережа ліцеїв має бути такою, щоб забезпечити вибір профілів для учнів із сіл: або багатопрофільні ліцеї, або кілька ліцеїв із різними профілями на доступній відстані.
У 2029-2030 навчальному році, коли в ліцеях вперше одночасно навчатимуться 10, 11 і 12 класи, контингент учнів становитиме приблизно 1,2 млн осіб (нинішні 4-6 класи). У планах на ці роки — 45% учнів підуть навчатися в ЗП(ПТ)О або ЗФПО.
Далі кількість учнів буде стрімко спадативідповідно до демографічного прогнозу. 2032 року контингент профільної середньої освіти становитиме 874,2 тис. осіб (або ще менше через те, що частина учнів може не повернуться з-за кордону).
Міністерство освіти і науки України розпочало розроблення перспективної мережі закладів, що забезпечуватимуть здобуття профільної середньої освіти, спільно з обласними військовими адміністраціями. Зі свого боку, обласні військові адміністрації, на основі аналізу наявної мережі, спільно з територіальними громадами пропонують оптимізаційні зміни та вдосконалення, спрямовані на підвищення ефективності та доступності профільної середньої освіти в регіоні. Цей етап передує затвердженню змін до законодавства, щоб забезпечити урахування особливостей різних регіонів України. Адже є ризик, що в разі проведення реформи за принципом “зверху донизу”, коли зміни законодавства є першочерговими, певні ключові чинники можуть не бути врахованими під час проєктування мережі.
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.
