Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
23/01/2024
Уродженцю Богородчанського району Ярославу Паранюку на псевдо «Ярий» лише 25. Він боєць зенітного взводу 102 окремої бригади територіальної оборони імені полковника Дмитра Вітовського. Бути військовим не планував. Займався футболом і вільною боротьбою. Захоплювався Паранюк навіть барною справою – за лічені секунди створював смачні коктейлі. Але потім ще були півтора року служби в армії.
Повномасштабна війна застала Ярослава Паранюка за кордоном. Морально було дуже важко, тому вирішив повернутися додому. За кілька днів вони з другом пішли добровольцями, повідомляє Репортер.
Після навчань бійців відправили на Дніпровщину. Ярослав з побратимами здебільшого був у комендантській роті – охороняли штаб. Згодом хлопці довідалися, що організовують зенітно-артилерійський взвод, і попросилися туди. Теоретичне навчання, як згадує Ярослав Паранюк, було поверхневим, більше акцентували на практиці.
В районі Гуляйполя часто літали ворожі гелікоптери КА-52 і нашим завданням було їх знищувати. Після того, як кілька раз попрацювали по них, ситуація стала спокійнішою, – згадує Ярослав Паранюк.
З листопада 2022 року його підрозділ передислокували на Івано-Франківщину. Думали, що лише на місяць, але затримались…
На Запоріжжі, каже Ярослав Паранюк, вони працювали здебільшого з радянськими «Стрілами». Наразі мають справу з американськими комплексами. Знайшли протидію і до «Кинджалів», і до інших ворожих повітряних об’єктів.
Згадує Ярослав Паранюк і масований ракетний обстріл 29 грудня. Радіє, що тоді їм вдалося збити ворожу ракету, яка летіла на Львів.

Щодо забезпечення їжею чи формою, то тут держава, як розповідає воїн, працює на належному рівні. Також багато в чому допомагають волонтери, без яких було б важко вистояти весь цей час. Чимало бійці витрачають і власних коштів – зокрема на автомобілі та їх ремонт.
А от щодо психологічного настрою важче. Рятує лише відпустка. Але захисники твердо стоять на своїх позиціях. «Заплачена занадто велика ціна, щоб усе так лишити. Будемо стояти до Перемоги», – каже Ярослав Паранюк.
Авторка: Юлія Марцінів

Освіта – бакалавр журналістики, реклами та зв’язків з громадськістю УКД.
Досвід роботи в журналістиці 5 років.