71-річна Марія Сікора із селища Богородчани усе життя вишиває. Жінка створила багато рушників та обрусів (скатертин — авт.) для храму святого Івана Богослова пише про це Нова Зоря.

Про діяльну парафіянку днями розповів отець Іван Мачкодера, парох храму та протопресвітер Богородчанського протопресвітеріату. Священник з радістю показував світлини десятків вишитих речей та додав, що пані Марія є учасницею церковного хору. «Такі люди — важливі та цінні для парафії, вони діяльні, активні, побожні та своїми талантами служать Богові й громаді», – зазначив отець Іван.

Щоби більше дізнатися про життя, вишивання та участь у церковному хорі, ми поговорили з пані Сікорою. До речі, жінка виявилася ще й постійною читачкою часопису «Нова Зоря».

«Я народилася у селі Хмелівка на Богородчанщині. За фахом — вчителька початкових класів. Працювала в селах Похівка, Кричка, Космач, селищі Солотвино. Із 2023 року я пенсіонерка. У Богородчанах проживаю з 1974 року», – розповідає хористка та вишивальниця.

Вміння «малювати голкою» пані Марія перейняла від своєї матері Анастасії, яка вміла добре шити та вишивати. У хаті були сотні вишитих речей, особливо багато рушників на іконах. Дівчинка ще до школи не ходила, а вже просила неньку, аби та дозволила їй взяти в руки голку та нитку. Перші кроки у вишиванні дівчинці допомогла зробити сестра Оксана.

«Нас у сім’ї було аж восьмеро: троє братів і п’ятеро сестер, — згадує жінка. — Я – п’ята дитина. Маленькою я першою вишила серветку, яку подарувала своїй мамі».

Згодом, уже працюючи у школі, пані Марія не покидала улюблене заняття.

«Вам може здатися дивним, але я вишивала щодня. Це мене заспокоювало. Часто, аби закінчити якусь річ, працювала ночами, — мовить пані Сікора. — А що вже своїм рідним: чоловікові, трьом синам, трьом онукам та двом онучкам я всього навишивала! Одних лише вишиванок є понад 40. Навчила тримати голку в руках і своїх двох онучок. Вони вже дорослі».

У доробку Марії Сікори, окрім одягу для рідних, є кількадесят рушників, ікони, картини, 45 декоративних малих подушок, скатертини. Вишиває жінка нитками та бісером, часто сама змінює або придумує візерунки: рослинні чи геометричні.

 Чимало вишивок пані Марії є і в церкві. Так жінка вишила скатертину на престіл, вишила сім та зробила голкою мережки для 14 рушників, що прикрашають стації Хресної дороги. Пані Марії дали полотно, нитки, узгодили візерунки. Запитую, чи змогла би народна мисткиня взятися за вишивання, наприклад, фелонів. Марія Сікора відповідає, що ще над цим не думала, але, цілком ймовірно, з молитвою та Божою допомогою, взялася би за таку, хоча й нелегку, проте добру справу.

…«Я жила в атеїстичні часи. Та моя родина була побожною. Любов до Бога, віра, відвідини церкви у мене з перших років життя, — зізнається майстриня. — Я працювала вчителькою, і мені було непросто. Колись мене хотіли відправити навчатися у вищу партійну школу. Я відмовилася, тим паче, моя мама колись була зв’язковою УПА. Її спіймали. Вона 9 місяців просиділа в тюрмі та могла на довгі роки, а то й назавжди залишитися в Сибіру. Проте Бог вберіг її, бо чекісти не змогли доказати її «провину». Інакше, як Божим чудом, це не назвати, адже колись чи винен, чи не винен — кидали у в’язницю». Саме матуся навчила усіх своїх дітей молитися. Тепер пані Марія навчає молитися своїх онуків.

Із дитинства пані Марія любила і співати. Мріяла колись стати співачкою. Проте рідні відмовили від творчого фаху. Згодом жінка стала учасницею колективу хору «Карпатські джерела» Богородчанського районного палацу культури. За порадою знайомої, понад 20 років тому почала співати в церковному хорі.

«Нашому хорові пощастило: маємо зараз чудового керівника, пана Андрія Луціва та духовного опікуна й порадника — отця Івана Мачкодеру, — зазначає пані Сікора. – Репетиції у нас відбуваються раз на тиждень, зазвичай у вівторок, о 18.00. Коли треба вивчити новий твір, то збираємося і двічі в тиждень. Велике духовне піднесення маємо під час співу на Літургіях у Старуні».

Насамкінець майстриня каже, що підтримка родини, молитва, вишивання та спів у храмі — це її життєві та духовні опори.

Автор: Марта ЛОКОТЕЦЬКА

Данило Липівський

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.