14 територіальних громад Прикарпаття підтвердили намір увійти до майбутньої Івано-Франківської агломерації. Процес формування об’єднання вже триває, хоча відповідний закон в Україні досі не ухвалений. В умовах війни та відсутності державних інфраструктурних субвенцій агломерація стає одним із небагатьох реальних механізмів розвитку регіону, здатних принести додаткові ресурси, посилити комунікацію між громадами та вирішити спільні проблеми.

Наприкінці липня 14 громад Івано-Франківщини зібрались в Палаці Потоцьких, аби обговорити створенняІвано-Франківської міської агломерації. Зустріч ініціювало Івано-Франківське регіональне відділення Асоціації міст України.

Попередньо до Івано-Франківської агломерації увійдуть такі громади: Івано-Франківська, Тисменицька, Тлумацька, Богородчанська, Галицька, Ямницька, Дубовецька, Лисецька, Старобогородчанська, Єзупільська, Угринівська, Загвіздянська, Отинійська та Переріслянська.

«14 громад Івано-Франківщини готові працювати над утворенням Івано-Франківської міської агломерації. Заради спільного співробітництва в напрямках розвитку своїх громад та покращення життя і добробуту. Агломерація має мати декілька напрямків. Ключові з них, які погодили голови громад – це: просторове планування, транспорт, інфраструктура, спільні економічні проєкти та формування індустріальних парків. Це має стати добрим магнітом для європейських партнерів, середнього й великого бізнесу. Важливо, що солідарність і готовність розвивати території є свідомим рішенням керівників територіальних громад. А в майбутньому і створення дієвої агломерації на рівні Івано-Франківської області», – відмітив тоді міський голова Івано-Франківської громади Руслан Марцінків.

Очільники всіх 14 громад погодились, що агломерація з центром в Івано-Франківську може стати новим форматом  розвитку регіону.

«Агломерація має стати магнітом для європейських партнерів і бізнесу. Ключове — спільне бачення розвитку», – додав виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук.

Законодавчі рамки: що можливо, а чого ще немає

Народний депутат України Віталій Безгін, який працює над змінами до законодавства у сфері адміністративно-територіального устрою, пояснює, що в Україні досі немає закону, який би врегульовував функціонування агломерацій.

«Законодавчого забезпечення агломерацій, як таких, в Україні не існує. Та й на теренах Європи не існує єдиної практики. Якщо брати до уваги навіть сусідню Польщу, там законодавчо закріплена тільки одна агломерація з центром в Катовіце – на то була своя політична кон’юнктура. Тобто, немає єдиного підходу», – пояснив Віталій Безгін.

За його словами, український парламент уже вніс у закон про співробітництво територіальних громад нову форму взаємодії — «агломерацію», що відкриває можливість розширеної співпраці.

«Тобто, це така розширена можливість співпрацювати в окремих галузях. Це перш за все транспортне сполучення, питання твердих побутових відходів, співпраця в освіті та медицині, а також просторове планування та розвиток індустріальних парків», — наголошує він.

Безгін також повідомив, що уряд готує постанову, яка визначатиме функціональні типи територій, включно з агломераціями. Планується, що поріг чисельності для створення агломерації складатиме близько 470 тисяч мешканців — це дає можливість Івано-Франківську потрапити до цього переліку.

«Я думаю, що будемо точково спрощувати законодавство, тобто, наприклад, розв’язати проблеми міжміських автобусних маршрутів і подібних речей. Сподіваюся, що в цій частині буде прогрес в наступному році», – відмітив Віталій Безгін.

Івано-Франківськ як центр: чому громади підтримали об’єднання

Міський голова Івано-Франківська Руслан Марцінків підтвердив, що громади вже досягли політичної згоди і готові рухатися у напрямку створення агломерації як громадської організації, а після ухвалення закону — переформатувати її у відповідну юридичну форму. Він зауважує, що послуги міської інфраструктури давно виходять за межі Івано-Франківської громади, а фактичні трудові та транспортні потоки пов’язують місто з прилеглими територіями.

«Водоканал надає послуги не тільки Франківську, а й Тисменицькій, Загвіздянській, Угринівській громадам… Натомість місто отримує працівників, які їдуть з цих громад і працюють у наших закладах», — зазначив він.

Марцінків пояснив, що 14 громад об’єднали за принципом географічної логіки, спільних маршрутів, історичних зв’язків та міжтериторіальної інфраструктури.

«Чому саме ці громади? Крайня західна – це Богородчанська громада, Старуня. Багато хто з Богородчан доїжджає до Івано-Франківська і навпаки, франківці їдуть в Старуню, у відпустовий центр. Північна громада – Галич, знову ж таки, історичні місця, Крилос, Галицький замок, взаємостосунки Галича та Івано-Франківська. На сході Тлумач – теж громада, яка дуже тісно пов’язана з обласним центром. З півдня Переріслянська громада, яка межує з Івано-Франківською», – відмітив Руслан Марцінків.

Подальший прогрес залежить від чіткої нормативної бази та фінансових стимулів. Громади вже висловили політичну готовність до співпраці, однак ефективність моделі можлива лише за умови, що частина ресурсів залишатиметься на місцях і працюватиме на спільний розвиток.

«Головним викликом сьогодні є законодавче врегулювання та наявність економічного стимулу, який зробить участь у майбутній агломерації вигідною для всіх громад. Політична воля голів громад рухатися в цьому напрямку вже є. Як тільки з’явиться постанова Кабінету Міністрів, ми готові оперативно розгорнути роботу і перейти до практичної реалізації моделі.

Для нас принципово важливо, щоб кошти, які зараз вилучаються з громад у вигляді реверсної дотації, залишалися на розвиток територій. Йдеться про фінансування транспорту, водопостачання, водовідведення, освітніх та інших локальних проєктів. Набагато ефективніше, коли ці ресурси працюють на місцях, у межах громади або спільних проєктів агломерації», – додав мер Івано-Франківська.

Сьогодні реверс сплачують, зокрема, Івано-Франківська та Ямницька громади, а наступного року до цього переліку може долучитися й Дубовецька.

«Саме тому важливо, щоб ці кошти використовувалися не централізовано, а спрямовувалися на розвиток тієї великої міської агломерації, яку ми формуємо. Це дозволить ефективно інвестувати в інфраструктуру та реальні потреби людей», – каже Руслан Марцінків.

24 жовтня у Львові пройшов II Міжнародний форум агломерацій, на якому Руслан Марцінків в режимі онлайн представив план та розповів про перспективи майбутньої Івано-Франківської агломерації.

Кому агломерація потрібна найбільше?

Перший заступник міського голови Івано-Франківська та керівник департаменту молодіжної політики та спорту, розвитку територій та роботи з внутрішньо переміщеними особами Віталій Федорів підкреслює, що агломерація особливо потрібна малим громадам, які часто не мають достатньої інфраструктури та кадрового ресурсу.

«Реформа децентралізації, яка проведена в Україні, вона є точно одна з найуспішніших. Сьогодні громади працюють у дуже різних умовах: хтось впевнено виконує свій бюджет, а хтось змушений діяти в межах мінімальних можливостей. На це вплинули і ковід, і повномасштабна війна, і загальне економічне навантаження, яке відчули всі територіальні громади без винятку. У низки громад області виникли об’єктивні труднощі із забезпеченням базових послуг для населення. Йдеться про комунальний транспорт, утримання та ремонт доріг, організацію життєво важливих сервісів», –  відмітив Віталій Федорів.

Раніше такі диспропорції частково вирівнювалися за рахунок державних субвенцій. Особливо важливою була субвенція на інфраструктурний розвиток та кошти Державного фонду регіонального розвитку.

«Зараз цих інструментів немає. Держава через війну зосередила вільні ресурси на обороні, а громади, які і без того мали обмежені можливості, опинилися фактично на межі виживання. Саме тому питання співпраці та пошуку нових моделей розвитку, зокрема в межах майбутньої агломерації, стає критично важливим для забезпечення стабільного надання послуг людям», – каже Віталій Федорів.

Одним із ключових аргументів на користь агломерації є можливість залишати в регіоні частину реверсної дотації. За підрахунками заступника міського голови, Івано-Франківська, Ямницька та Дубовецька громади разом у 2026 році можуть втратити до 500 мільйонів гривень реверсного вилучення — ці кошти могли б бути спрямовані на дороги, транспорт, водопостачання та спільні проєкти.

«Ми говоримо про дуже значні кошти для нашого краю, і саме за їх рахунок могли б реалізовуватися спільні проєкти, яких потребує Івано-Франківська агломерація. Передусім це дороги, адже навіть у воєнний час запит людей на якісне дорожнє покриття залишається одним із найвищих. У воєнних умовах важливо забезпечити хоча б базову, стабільну життєдіяльність старостинських округів. Саме на це й була спрямована реформа децентралізації — щоб люди отримували якісні послуги ближче до місця проживання. Ми всі живемо в одній державі й маємо формувати спільні стандарти послуг та інфраструктури, щоб люди відчували, що влада працює для них і що розвиток доступний для кожної громади, а не лише для найбільш забезпечених», – додав Віталій Федорів.

Важливою складовою майбутньої агломерації стане транспорт. За даними міської влади, нині місто перевантажене, і для зниження тиску на центральні вулиці планується створення зовнішніх транспортних хабів, куди курсуватиме приміський транспорт, а звідти мешканці зможуть пересідати на комунальні маршрути міста.

«Для прикладу, в нашій громаді такий транспортний хаб може бути побудований з боку Надвірної, Тисмениці, Калуша та Галича», – відмітив Віталій Федорів.

Така модель дозволить швидше добиратися до роботи, навчання або послуг, не створюючи додаткового навантаження на міський трафік. Це також відкриває можливість інтегрувати міжнародні транспортні та інфраструктурні проєкти.

Можливості для розвитку: інфраструктура, спорт, культура та промисловість

Івано-Франківська агломерація має потенціал модернізувати системи водопостачання і водовідведення, підсилити розвиток спортивної та культурної інфраструктури й стати основою для формування нових індустріальних парків.

Віталій Федорів відзначає, що спорт є одним із найсильніших економічних і соціальних магнітів.

«Усі громади, які розуміють необхідність розвитку місцевої економіки, сьогодні розглядають спорт як потужний магніт. Івано-Франківськ має підтвердження цього на практиці: лише цього року в місті провели близько дванадцяти фіналів Кубка України з різних видів спорту — від бойових мистецтв до шахів. Такі події стають можливими передусім завдяки відносній безпеці, яка дозволяє проводити великі спортивні турніри. А це вже прямий вплив на економіку. Показовий приклад — Франківський півмарафон, у якому взяли участь близько 1800 бігунів з-за меж міста. За інформацією від готельного бізнесу, у дні проведення заходу всі готелі були повністю заповнені. Це доводить, що спорт генерує туристичний потік, створює попит на послуги та приносить додаткові доходи місцевому бізнесу», – каже Віталій Федорів.

На його думку, агломерація може стати інструментом для будівництва великого спортивного палацу, що давно обговорюється, але не реалізується через нестачу ресурсів.

«Для того, щоб спорт залишався таким магнітом, потрібно мати належну матеріально-технічну базу, зокрема сучасний зал, здатний забезпечити всі безпекові вимоги, включно з укриттями на випадок повітряної тривоги. У рамках майбутньої агломерації цілком можливо створити умови для будівництва спортивного палацу — проєкту, який давно обговорюється, але досі не реалізований через пандемію, війну та обмеження фінансових ресурсів», – відмічає заступник мера Івано-Франківська.

Народний депутат Віталій Безгін додає, що агломерації дають можливість будувати індустріальні парки в тих громадах, де є земля, а Івано-Франківськ забезпечує бізнес-інфраструктуру та кадри.

«Міські території часто не мають вільних земельних ділянок, а це про економіку», — наголошує нардеп.

Міжнародні фонди та інвестиції: які ресурси відкриє новий формат

Пошук ефективних моделей розвитку громад стає особливо актуальним у період великих викликів для місцевого самоврядування. Війна, обмежені фінанси та зростання потреб населення змушують органи влади шукати рішення, здатні забезпечити довгострокову стійкість територій. У цьому контексті українські муніципалітети все частіше звертаються до європейського досвіду та вивчають інструменти, які довели свою ефективність у країнах ЄС. Одним із таких інструментів є формат міських агломерацій — модель, що дозволяє об’єднувати зусилля, ресурси та стратегії кількох громад задля спільного розвитку.

«Європейський досвід завжди був прикладом для розвитку місцевого самоврядування в Україні. Ми розуміємо, що муніципалітети в ЄС мають значно більший досвід і ресурси. Водночас попри всі виклики повномасштабної війни, самоврядці продовжують стратегічно мислити й шукати оптимальні рішення для розвитку територій. Навіть в умовах обмежених ресурсів, безпекових викликів і глибокої демографічної кризи громади продовжують шукати найкращі практики розвитку. Одним із перспективних напрямів такого пошуку є створення агломерацій», – відмітив виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ Юрій Стефанчук.

Формування агломерацій в Україні все частіше порівнюють із початком децентралізації, проте умови сьогодні суттєво інші.

«Цей процес нагадує мені 2014 рік — час початку формування об’єднаних територіальних громад. На сьогодні реформа децентралізації стала однією з найуспішніших в історії України й дала громадам відчутний результат. Проте є й суттєві відмінності. У 2014 році ми мали чітке законодавство, фінансову мотивацію та усвідомлення спільної відповідальності. Сьогодні агломерації в Україні функціонують як асоціації або громадські. Це справді ефективна форма співпраці, але така модель не повністю відповідає європейському розумінню агломерації та не забезпечує сталого розвитку у повному обсязі», – додає Юрій Стефанчук.

За його словами в Європі зараз поширені агломерації та метрополії.

«В результаті реформи децентралізації були сформовані територіальні громади. Але європейський досвід показує, що це не є завершальним етапом розвитку місцевого самоврядування. На цьому тлі існують ще дві форми співпраці, які мають бути реалізовані й в Україні, — створення агломерацій та метрополій. У європейському підході метрополіями вважають міста-мільйонники, які об’єднують навколо себе інші громади для вирішення спільних проблем або формування єдиного бачення розвитку. Агломерації ж — це об’єднання орієнтовно на 500 тисяч мешканців навколо міста обласного значення, що створюються з тією самою метою: спільно вирішувати проблеми територій та формувати інструменти їхнього розвитку», – відмічає виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ.

На етапі формування Івано-Франківської агломерації громади зосереджені на тому, щоб створити реальну основу для спільних проєктів. Першим завданням є визначення спільних проблем, які потребують вирішення.

«Ми плануємо провести маятникове дослідження, щоб зрозуміти реальні потреби людей і  визначити проблематику для кожної територіальної громади. Напрацювати бачення, як ми могли би це вирішити в разі, якщо буде на це ресурс», – зауважує Юрій Стефанчук.

Друге завдання – визначити джерела фінансування та підготувати необхідні документи.

«Одне з завдань — знайти ресурс для того, щоб, об’єднавшись у форматі 14 громад, брати участь у різних проєктах і точково вирішувати конкретні проблеми. Паралельно необхідно підготувати статутні документи, які дозволять нам стати офіційною агломерацією. Якщо ж закон про агломерації не буде ухвалений, ми готові зареєструвати Івано-Франківську міську агломерацію як окрему юридичну структуру — громадську організацію, асоціацію або оформити договір про співробітництво», – пояснює Юрій Стефанчук

Мотивація громад — це насамперед доступ до нових ресурсів. На рівні діалогу з парламентом опрацьовуються можливі фінансові механізми, які дозволять агломерації швидко розвиватися.

«Мотивація громад досить очевидна — це фінансовий ресурс. У діалозі з народними депутатами ми опрацьовуємо кілька потенційних джерел наповнення. Найвагоміше з них — додатковий відсоток податку на доходи фізичних осіб, який може спрямовуватися на діяльність агломерації. Наприклад, 5% ПДФО для 14 громад — це колосальний ресурс, який здатен розв’язати одну або кілька ключових проблем території. У такій моделі 60% і 4% залишаються на місцях, а ще 5% — працюють виключно на розвиток агломерації», – відмічає виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ.

Частину фінансування агломерація може отримати не зовні, а за рахунок коштів, які громади й так віддають до державного бюджету.

«Другим важливим джерелом можуть стати кошти реверсної дотації. Для Івано-Франківської агломерації таких громад передбачається три: Івано-Франківськ, Ямниця і в перспективі Дубівці. Ці кошти вже сьогодні можуть формувати потужний ресурс для вирішення проблем на місцях».

Юрій Стефанчук підкреслює, що Європейський Союз має спеціальні фонди, які фінансують саме агломерації. Таким чином, об’єднані громади отримають доступ до фінансування, яке недоступне поодинці.

«І третє джерело — європейські кошти. У низці фондів Європейського Союзу існують програми, створені виключно для агломерацій. Жодні інші об’єднання не можуть претендувати на ці ресурси. Саме тому для нас так важливо, щоб українське законодавство закріпило статус агломерацій у відповідності до європейського підходу. Це дасть можливість залучати не лише м’які, а згодом і більш комплексні інфраструктурні проєкти».

Країни ЄС використовують різні юридичні форми для створення агломерацій, але всі вони працюють за одним принципом — концентрувати ресурси для розвитку території.

«Сьогодні Київська та Львівська агломерації вже пробують залучати ресурси ЄС — поки що це переважно м’які проєкти, адже вони перебувають на початковому етапі. Але досвід показує: наявність агломерації як інституції відкриває двері, які окремій громаді відчинити значно складніше», – додає Юрій Стефанчук.

Він наголошує, що Івано-Франківськ уже має досвід реалізації масштабних міжнародних проєктів і команду фахівців, здатну працювати з європейськими донорами. У форматі агломерації цей досвід може стати спільним ресурсом для всіх учасників.

Івано-Франківська агломерація може бути створена до кінця 2025 року

За планом, агломерація матиме голову, якого обиратимуть із керівників громад, та виконавчу дирекцію, що відповідатиме за щоденну операційну діяльність. Юрій Стефанчук вважає, що технічно агломерацію можна створити вже цього року, і вона зможе працювати як асоціація або громадська організація. Автори концепції розглядають два можливі сценарії — залежно від того, чи буде ухвалено закон про агломерації.

«В оптимістичному сценарії уявляємо, що на початку 2026 року буде ухвалений закон. У ньому точно передбачать фінансові переваги та додаткові можливості для агломерацій, які захочуть створюватися. Івано-Франківська агломерація до того часу вже матиме повний пакет документів, підготовлений відповідно до закону. Тому першими дверима, в які ми будемо стукати, стануть урядові структури, де буде закладено базовий ресурс. Саме цей ресурс стане фундаментом майбутньої діяльності агломерації. На основі нього формуватиметься команда, яка на 95% працюватиме з міжнародними партнерами, оскільки ми зможемо в повній мірі претендувати на зовнішній фінансовий ресурс як повноцінна агломерація», – пояснює Юрій Стефанчук.

Якщо законодавче рішення відкладатиметься, громади готові діяти у форматах, дозволених чинним правом, щоб не втрачати потенційні можливості міжнародної співпраці.

«Песимістичний сценарій передбачає, що закон не буде ухвалений. У такому разі ми сформуємо агломерацію власними силами — зареєструємо її та узаконимо у доступний юридичний спосіб. Ми однозначно будемо працювати з міжнародними партнерами й повідомимо їм, що готові до співпраці в такому форматі. Будемо сподіватися, що ця форма стане прийнятною для зовнішніх інституцій. І в цьому сценарії також 95% нашої роботи буде спрямовано на міжнародні партнерства», – додає виконавчий директор Івано-Франківського регіонального відділення АМУ.

Попри відсутність закону, робота зі створення агломерації вже фактично стартувала. Підготовлено карту майбутнього об’єднання, проведено серію зустрічей із громадами, а також перші наради щодо формування статуту та моделі управління.

«Ми готові. Фактично Івано-Франківська агломерація вже може бути створена до кінця року. І я думаю, що кількість охочих доєднатися до цієї агломерації буде більше ніж 14 громад», – резюмує заступник міського голови Івано-Франківська Віталій Федорів.

Всі, хто дотичний до цього процесу, сходяться в одному: Івано-Франківська агломерація — це не адміністративний експеримент, а практичний механізм, який може суттєво посилити розвиток регіону та залишити додаткові ресурси на місцях. Якщо держава ухвалить відповідні рішення, Івано-Франківська агломерація може стати однією з перших повноцінно функціонуючих агломерацій в Україні.