На Алеї Героїв у Горохолині освятили стелу в пам’ять про воїна Івана Кузана

09/10/2024

На жаль, страшна війна триває, меморіали поповнюються іменами полеглих на фронті патріотів, небайдужих, мужніх духом чоловіків, які віддали за Україну найдорожче – своє життя…

Дев’ятого жовтня на Алеї пам’яті у селі Горохолина з’явилася нова стела з портретом загиблого воїна Кузана Івана. Ім’я полеглого захисника відкрили поруч з іменами його земляків-Героїв: Семанишина Григорія, Василіва Павла, Рожка Дмитра, Пилипонюка Андрія, Петріва Тараса, Юневича Олега, Стефурака Ігоря, Дениса Ігоря.

Участь у заході взяли голова селищної ради Ростислав Заремба, староста села Надія Гедзик, рідні загиблого, побратими, військовослужбовці села, численно була учнівська молодь, небайдужі жителі, друзі.

Зі словами підтримки до рідних звернувся Ростислав Заремба, який також наголосив, що українці повинні шанувати пам’ять про воїнів, які стояли до останнього перед ворожим прицілом і, дивлячись в очі смерті, не зрадили Україну. Честь і слава захисникам, які зараз на полі бою оберігають Україну, вдячність і підтримка яких зараз надзвичайно важлива. .

Спогадами про загиблого воїна поділився його побратим, який пліч-о-пліч боровся за вільну країну. Іван був чоловіком слова і справи, завжди знав, що робить і був там, де потрібний, на своїх плечах виносив з поля бою тих, хто поруч захищав Україну.

Солдат Іван Кузан, 1992 р.н., захищав Вітчизну у лавах 15 БрОП Національної гвардії України. Під час оборонних боїв у лютому 2023 року біля с. Білогорівка Бахмутського району Донецької області зник безвісти. На війну воїн пішов добровольцем у березні 2022-го.

Рідні, дружина Анна, донечка Каріна до останнього надіялись, що знайдеться, що живий, можливо, в полоні. Без тата народилась друга донечка Златочка. Іван дуже тішився новині про другу вагітність дружини. Разом і ім’я обирали… Не судилось обійняти крихітку…

Меморіал горохолинцям, які загинули під час повномасштабної російсько-української війни, знаходиться у центрі села біля пам’ятника Борцям за волю України.

Опісля оберемки хризантем, троянд та айстр, які приніс кожен учень, лягли до стел пам’яті, як подяку за те, що земляки-воїни віддали своє життя за те, щоб українські діти могли жити під мирним та Синьо-Жовтим небом.