Вони тримають у постійній напрузі особовий склад «другої армії світу», скидають їм на голови гарячі «гостинці», виводять з ладу ворожу техніку, ППО, палять посадки, в яких причаїлись орки, зупиняють штурми та беруть у полон російських солдат. Дрони кардинально змінили театр бойових дій, ставши «очима», «мечем» та «щитом» українських оборонців, пише про це Західний Курʼєр.

На початку 2024 року в Збройних силах України створено окремий рід військ для посилення обороноздатності – Сили безпілотних систем. Відтоді практично у всіх бойових підрозділах Сил оборони створюють окремі високотехнологічні роти та взводи, які займаються аеророзвідкою та повітряними боями.

Нещодавно мережу заполонило відео, як вогняний дрон-дракон вщент спалює посадки, в яких розміщені позиції противників. А влаштували цей русоріз та фаєр-шоу для росіян – пілоти взводу БПЛА «Аркан» 108 ОГШБ 10 бригади «Едельвейс». І таких успішних операцій на їхньому рахунку вже чимало.

Про закулісся «війни дронів», хитрощі пілотів БПЛА, рецепти «гарячих гостинців» для противників та ситуацію із забезпеченням засобами повітряної боротьби – у розмові з головним сержантом взводу БПЛА «Аркан» Ігорем Вірстюком (Гоцаном) з Івано-Франківщини.

Від піхотинця до головного сержанта взводу БПЛА 

48-річний прикарпатець Ігор Вірстюк на фронті з першого дня повномасштабного вторгнення. Свій бойовий шлях розпочинав піхотинцем – понад півтори року служив на посаді стрільця 2 роти 108 ОГШБ. Згодом став командиром відділення та командиром бойової машини, паралельно виконуючи обов’язки помічника пілота БПЛА. У березні 2023 року під час проведення евакуації поранених побратимів з поля бою, отримав осколкове поранення ноги. Ігореві вдалось вивезти вісьмох поранених побратимів. За цей відважний вчинок та зразкове виконання інших бойових завдань воїн нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест», орденом «За мужність» та відзнакою Міністерства оборони України «За поранення».

Понад півроку прикарпатець проходив лікування та реабілітацію. Мав можливість залишитись на службі у тилу, однак вирішив повернутись на передову і продовжив знешкоджувати противників з неба. В юності Ігор закінчив радіотехнічний факультет ВПУ №13 Івано-Франківська. І, хоча за спеціальністю у цивільному житті ніколи не працював, признається, що здобуті в училищі знання неабияк пригодились йому на фронті.

Більшість часу 108 батальйон успішно тримає оборону на одному з найгарячіших напрямків фронту в Донецькій області. І, на переконання бійця, саме завдяки вправному застосуванню БПЛА українськими оборонцями, деякі стратегічні позиції досі під українським контролем.

Назву для взводу обрали символічну 

Як окремий взвод БПЛА «Аркан» функціонує з 1 липня 2024 року. В основному – це військові, які вже пройшли горнило війни – пілоти дронів з різних рот батальйону, є колишні піхотинці, мінометники, зв’язківці, чимало хлопців після поранень, які вже не в змозі виконувати бойові завдання у складі штурмових груп, тощо.

Так, як більшість військовослужбовців «десятки» є із Заходу України, то назву для взводу обрали символічну – «Аркан», що символізує український запальний чоловічий танець, поширений серед гуцулів.

«Від «танцю» наших пташок ворогу не сховатись», – з усмішкою говорить Ігор Вірстюк.

Взвод формувався практично з нуля: підшукали «базу» для розміщення особового складу та обладнання, облаштували лабораторію для обслуговування, підготовки, ремонту дронів, виготовлення скидів, побудували гараж для автівок, забезпечили його інструментом для ремонту авто, тощо.

Вся відповідальність за спостереження за лінією зіткнення покладена на операторів «мавіків» – «пташки» літають цілодобово і пілот постійно доповідає про ситуацію на передньому краю. Якщо зафіксоване будь-яке переміщення противника у напрямку наших позицій – відразу вилітають «бомбери» та «камікадзе».

Наразі у взводі є два розрахунки пілотів, які почергово працюють на бойових позиціях. Працюють «арканівці» нон-стоп – поки одна група пілотів на позиціях, інша підготовляє дрони та скиди для виконання наступних завдань. Звісно, хотілось би, щоб мінімум два розрахунки працювали, але наразі бракує фахових пілотів та БПЛА.

«Цілі є завжди – якщо не техніка, то жива сила противника. Тож дронів багато ніколи не буває. Якби було більше дронів, то ми б «кошмарили» їх безперестанку. На полі бою сильніший той, хто має перевагу у повітрі», – додає захисник.

Окрім безпілотників, на фронті на вагу золота люди з технічною, інженерною освітою та ті, які мають хоч елементарні знання у електроніці та комп’ютерному програмуванні.

«Програмісти та електронники нашого взводу працюють практично цілодобово – тримаються на каві та енергетиках. Підрозділ високотехнологічний – окрім дронів, потрібно налаштовувати РЕБи, перепрошивати та налаштовувати «мавіки», робити до них скиди. Також ремонтуємо та перепрошиваємо впольовані ворожі дрони, які згодом відправляються у бій проти них.

Дешеві FPV-дрони – ненадійні  

Боєць додає, що багато FPV-дронів, які потрапляють на фронт – «сирі». І, щоб вони стали ударною зброєю, з ними потрібно ще попрацювати.

«Кожен напрямок фронту – це різні умови для польотів FPV-дронами. Часто дрони приходять необлітані, не налаштовані, зібрані на масових виробництвах, чи людьми які вирішили себе спробувати. Пробуєш його піднімати, а ним трясе, перевертає, вібрації страшні. «Сире» повністю. Тому ми переналаштовуємо, замінюємо комплектуючі які необхідні під наші задачі», – говорить військовослужбовець.

Тому, перш ніж купувати FPV-дрони для певного підрозділу, боєць радить порадитись з військовими, які саме «пташки» вони використовують і у якого виробника чи на яких комплектуючих їх замовляти. Це зекономить час, кошти та сили тих же військових. І ніколи «не купуватись» на низьку ціну.

«Не варто гнатись за кількістю. Звісно, зараз деякі виробники пропонують дрони і за 10 000 гривень. Люди лакомляться на ціну, бо можна придбати більше. Але більше, не значить краще. Замість 10 дешевих, краще придбати п’ять дорожчих, але у перевірених виробників. У кожного підрозділу є такі і вони можуть порекомендувати. Так, нещодавно до нас від волонтерів прийшла партія FPV-дронів, до кожного з яких ми були змушені докладати мінімум 3000 гривень, аби вони змогли справитись з поставленими завдання на нашому напрямку. Легковажити з цим не можна, бо від того, як ми відпрацюємо, залежить не лише виконання бойового завдання, але й успіх усіх військових підрозділів у нашому секторі», – додає Ігор.

Окрім цього, це забирає багато дорогоцінного часу у захисників, який вони могли б використати з користю для інших робіт. Адже дефектний дрон треба розібрати, перепаяти, налаштувати, поїхати на полігон і облітати його. І тільки тоді, коли він буде вести себе «адекватно», можна відправляти у бій.

Пілот БПЛА – пріоритетна ціль для ворога  

Працюють «арканівці» філігранно – залітають у найменші щілини у бліндажах, наздоганяють ворожу техніку, виводять зі строю артилерію противника.

«Якщо дійшло до стрілецьких боїв, то це вже «косяк» пілотів, – говорить захисник. – Крайні штурми ми відбили тільки дронами».

Був випадок, коли пілот взводу «Аркан» дроном знешкодив ФАБ-500 ( 500-кілограмову фугасну авіаційну бомбу), яка не долетіла до цілі.

«Уявіть, якою має бути точність, щоб поцілити прямісінько у бомбу, аби її завело і вона зірвалась», – додає воїн.

Тому пілоти БПЛА є пріоритетною ціллю для противника. Через це вони регулярно змінюють позиції. Засиджуватись – ризиковано,  тож облаштовувати нові укриття їм доводиться багато і часто.

«Був такий випадок, коли ми тільки викопали бліндаж, облаштували його, і прийшов наказ переїжджати, бо на ті позиції заїжджає інший бойовий підрозділ. Переїхали на інший напрямок і заново почали копати бліндаж».

Окрім знешкодження особового складу противника, за допомогою дрона «арканівці» не раз брали у полон російських солдат. Хоча, розумних росіян, які неготові гинути собачою смертю, не так вже й багато. Більшість з них, як зомбі, пруть вперед на вірну смерть по трупах своїх соратників.

Потрібні розвідницькі дрони високої якості

Кількість використання FPV-дронів залежить від ситуації на фронті. Коли більш-менш спокійно в середньому здійснюється 15 вильотів по цілях, коли є спроби штурму противником то доводиться застосовувати до 30 дронів.

За словами оборонця, щоб прорватись через ворожі РЕБи постійно треба шукати і змінювати частоти управління і відео. А це вимагає постійного оновлення обладнання. Тож, окрім самих дронів, потрібно витрачати кошти на комплектуючі. А це сотні тисяч гривень.

«Останнім часом у нас суттєво зменшилась кількість втрачених дронів. Крайня статистика – стовідсоткове попадання: 11 вильотів і всі у ціль. Це стало можливим завдяки тому, що ми почали замінювати дефектні чи підозрілі комплектуючі на дронах», – каже Ігор Вірстюк.

Щоб бути успішними у бою, українські захисники намагаються бути на ногу вперед від противників, постійно вдосконалюють дрони та боєприпаси, винаходять власні розробки.

«Щоб виграти у війні, не достатньо FPV-дронів. Нам потрібні розвідувальні дрони високої якості, які зрівняються або перевершать ті розвідницькі дрони, що є у росіян – «Орлани», «Суперками», «Зали», – наголошує військовослужбовець.

Боєприпаси до дронів роблять самостійно 

Основна складова ударного дрону – це його бойова частина. Є декілька видів скидів: кумулятив, осколковий, термобаричний, термітні та запалювальні суміші. Зазвичай вони усі саморобні, уніфікованих засобів немає. Роблять «перекрути» бійці у власний міні-лабораторії, переробляючи боєприпаси з наявного озброєння.

Хитрості, як це спрацьовує, боєць не відкриває, тільки з усмішкою додає, що вони ще й не такі «гостинці» готують для непроханих гостей.

Корпуси під боєприпаси друкують в основному на 3D-принтері, зараз також практикують використовувати «залізні цукерки», якими їх забезпечують в основному волонтери. Зокрема, велику кількість таких корпусів вони регулярно отримують від «Бородатого токаря» – волонтера з Косівщини.

«Цей корпус ми набиваємо вибуховою речовиною, встановлюємо підривник і маємо готовий штатний боєприпас під скид. Дивує тільки, чому держава офіційно не закуповує такі речі та не підтримує таких умільців, яких у нас є чимало», – каже Ігор Вірстюк.

За знищену ворожу техніку виплачують премію 

Захисник наголошує, що противника ніколи не можна недооцінювати. Там теж працюють професіонали своєї справи, які постійно вдосконалюються. Більше того, вони працюють безжально і без дотримання будь-яких конвенцій та правил ведення війни. До прикладу, використовують для скидів з БПЛА тяжкі отруйні гази, які виїдають очі та при вдиху спалюють гортань та легені. Хлопці на позиціях працюють у протигазах і за словами бійця, радянські зразки з вугільними фільтрами не захищають повноцінно. Користуються переданими волонтерами протигазами з якісними фільтрами, які використовуються на хімвиробництвах.

За знищену ворожу техніку пілотам виплачують премію – кратно цінності знищеної цілі. Пілоти взводу «Аркан» одноголосно домовились залишати цю премію у ротній касі. За ці кошти закуповують матеріал та комплектуючі для виконання подальших завдань, прапори та шеврони для волонтерів, які їм допомагають тощо.

Окрім виконання бойових завдань, дронщики мають бути ще й піарщиками – постійно показувати результати своєї роботи, робити мотиваційні відеоролики, аби люди закинули на «баночку» пару гривень.

Дронопопулізм: добре, що хоч так   

Водночас, на третьому році війни безпілотники стали мейнстримом. Мери і депутати хочуть показати, що вони залучені до допомоги армії і почали активно купувати для ЗСУ безпілотники. Так, нещодавно директор Івано-Франківського регіонального відділення Асоціації міст України, експерт з бюджетних питань Юрій Стефанчук у інтерв’ю одному з місцевих видань повідомив, що у першому півріччі 2024 року на закупівлю дронів для фронту громади Прикарпаття витратили 180 млн грн.

«Планова сума видатків на підтримку ЗСУ із місцевих бюджетів 62 територіальних громад Прикарпаття зросла до понад 930 млн грн, що на 125 млн більше, ніж на початку 2024 року. На думку Ю. Стефанчука, громади Прикарпаття залишаються системними у своїй допомозі ЗСУ, навіть попри втрату близько трьох мільярдів гривень надходжень через вилучення «військового» ПДФО з місцевих бюджетів у Державний бюджет.

Тільки Івано-Франківська міська територіальна громада у цьому році вже передала понад 8 тисяч безпілотників на фронт, про що повідомив під час крайньої волонтерської поїздки на фронт очільник громади Руслан Марцінків.

На думку військовослужбовця Ігоря Вірстюка, такий популізм є у правильному руслі.

«Молодці! Ясно, що тут «пахне» політичним піаром і так не мало б бути. Допомога ЗСУ має бути аксіомою для українців, а для влади тим більше. З іншої сторони – добре, що хоч так. За моїми спостереженнями, десь 30% людей щось роблять для наближення перемоги. Ті, хто допомагали з перших днів війни, ті й продовжують це робити. Решта – це «ждуни», які чекають перемоги, але щоб чужими руками», – додає захисник.

І, як приклад, наводить літню жіночку з його рідного села, яка від перших днів війни щомісяця віддає 500 гривень зі своєї пенсії для потреб їхнього підрозділу. Що з нинішніми цінами і розміром пенсії, є вчинком вартим великої поваги.

«Ми постійно вдосконалюємось, постійно у пошуках, як зробити свою роботу краще. А для цього потрібні ресурси. І немалі. Бо війна – це дорого. А війна технологій – тим паче», – наголошує захисник.

Мар’яна Риндич

Долучитись до постійного збору для потреби взводу БПЛА «Аркан» можна за реквізитами:

Приват Банк: 5168 7451 2013 8489

PayPal: gocanigor@gmail.com