Що варто побачити на Богородчанщині? Куди піти? Поради для туристів.

На Богородчанщині налічується 29 пам’яток архітектури. Значна частина території вкрита лісами, тож тут дуже красиві пейзажі, мальовничі краєвиди та чисте повітря, щоб вкотре довести, що не треба далеко їхати, щоб потім мати, що згадувати, адже прекрасне оточує нас повсюди, і Богородчана тому неабияке підтвердження, пише про це Bogo News.

1. Манявський водоспад

За 7 км від центру села Манява розміщений Манявський водоспад, який є одним з найвищих на Прикарпатті. Це гідрологічна пам’ятка природи, утворена трьома порогами гірської річки Манявка. Найвищий поріг сягає 18 метрів. На відстані 200 метрів від нижнього порогу водоспаду виник кам’яний каньйон, висота скель якого подекуди сягає 20 метрів. Після злив і повеней, навесні та у дощовий період річка повноводна, відтак і водоспад широкий та бурхливий.

Хоча добратися до водоспаду нелегко. Нижня дорога розбита, мостів чи переправ через річку немає. Відтак потрапити сюди можна лише на позашляховику або пішки, вбрід переходячи річку. Ще одна дорога, про яку мало хто знає, пролягає через ліс. Кажуть, її створили за наказом Януковича, щоб сполучити Маняву із президентською резиденцією у Гуті.

2. Скит Манявський

Поблизу того ж села Манява розміщений найдавніший в українських Карпатах чинний православний монастир – Скит Манявський. Це пам’ятка архітектури ХVІІ століття. Він заснований уродженцем Тисмениці Йовом Княгиницьким 1611 року (за іншими джерелами, у 1606 році). Це був аскетичний чоловічий монастир східного обряду (український Афон), визначний осередок духовності, культури і мистецтва України. У ХVII-ХVIII століттях Манявський Скит був твердинею православ’я і водночас неприступною оборонною спорудою. З одного боку обитель захищало скелясте урвище над річкою Батерс, з другого – гора Вознесінка. Скит вважався третьою найвизначнішою богословською школою після Острозької та Києво-Могилянської академій, славився своєю унікальною бібліотекою. За часів Австрії монастир зазнав страшної руйнації. У 1970-80 роках проведені реставраційні роботи з відновлення святині. Нині тут розміщується чоловічий Хресто-Воздвиженський монастир Київського патріархату.

3. «Блаженний камінь» (с. Манява)

За 380 метрів вгору від Манявського Скита розміщений «Блаженний камінь». Це велетенська кам’яна брила, зсередини якої тоненькою цівкою витікає джерельна вода. Кажуть, вода зникала у часи, коли закривали Манявський Скит, і так само з’являлася, коли монастир відроджувався. Найбільшою загадкою для дослідників залишаються цілющі властивості води, яку монахи здавна використовували для зцілення недужих. За свідченням ченців, від води з «Блаженного каменя» видужала дівчина, яка хворіла на виразку шкіри. А ще від чудодійної води в час хрещення отримав зцілення п’ятнадцятирічний хлопчик, який від народження пересувався на інвалідному візку, і ще багато інших людей з найрізноманітнішими захворюваннями. Вода допомагає відновити зір і зцілює хвороби кісток. Біля джерела збудована каплиця.

4. Римо-католицький костел отців Домініканців (смт. Богородчани)

У Богородчанах розміщена архітектурна пам’ятка ХVІІ століття – костел отців Домініканців. Храм зведений у 1691 році на кошти власника Богородчан Станіслава-Кости Косаковського, чоловіка графині Катерини Потоцької. Дерев’яне приміщення костелу впродовж 1742-1761 років замінили мурованим з елементами бароко. Реставрацію храму проводили впродовж 1904-1905 років, але після Першої та Другої світових воєн споруда була сильно пошкоджена. У костелі зберігалася чудотворна ікона Богоматері, яку у 1944 році вивезли до Польщі. Нині тут розміщена Римо-Католицька парафія Відвідин Пресвятої Діви Марії селища Богородчани. 

5. Пластовий табір «Чота крилатих» (с. Луквиця)

Летунський пластовий табір розташований у мальовничому селі Луквиця за 30 км від Богородчан. Площа його приблизно 10 гектарів. На території табору є озеро, де можна рибалити, купатися та плавати на човні. Для любителів пішохідного туризму організовують походи в гори, екскурсії, прогулянки. У «Чоті крилатих» є нагода здобути навики польотів на параплані. Тут розміщена злітно-посадкова смуга для малої авіації, щорічно у таборі проводяться міжнародні фестивалі парапланерного спорту, юнацько-спортивні та пластунські змагання, мистецькі табори для молоді.

6. Лісовий еколого-просвітницький центр «Діброва» (урочище Діброва)

За 3 кілометри від Богородчан розміщений еколого-просвітницький центр «Діброва». У дендрологічному парку, який займає площу 8 гектарів, ростуть унікальні породи хвойних дерев: 23 види сосни, 9 видів модрини, ялиця, туя, кипарис, магнолія, аралія, катальпа, тюльпанове дерево, північноамериканська дугласія  тисолиста та багато інших. Зібрані  хвойні і листяні рослини представляють флору майже всіх земних континентів. А ще є алея з 24 кедрів, висаджених заслуженими лісівниками України. Тут ростуть унікальні трьохсотлітні дуби, які ще називають дубами легендарного Олекси Довбуша. В облаштованих вольєрах живуть дикі кабани. На території екоцентру збереглися залишки оборонної лінії – австрійські окопи з часів Першої світової війни. У «Музеї лісу» можна відвідати цікаву експозицію залишків викопної фауни: волохатого носорога, мамонта, тура, великоротого оленя.

7. Свято-Серафимівський скит (с. Кривець)

У Богородчанському районі у селі Кривець розміщений Свято-Серафимівський скит Свято-Пантелеймонівського монастиря УАПЦ. Його освятили у серпні 2014 року, сюди приїжджають паломники зі всієї області. Святиня з’явилась тут не випадково: за словами настоятеля обителі, місцеві старожили завжди розповідали, що тут благословенне місце.

8. Церква Різдва Пресвятої Богородиці (смт. Солотвин)

Церква Різдва Пресвятої Богородиці у смт. Солотвині збудована у 1775 році. На її місці у 1903 році за проектом відомого архітектора Василя Нагірного зведена нова велика церква з дерева. Відновлений храм за кошти жертводавців і місцевих жителів у 1995-1999 роках. Перше століття церкви урочисто відзначили 2003 року. Нині це пам’ятка архітектури місцевого значення і перебуває у користуванні греко-католиків. Солотвинська церква розташована на маленькій ділянці з півдня від головної дороги. З південного сходу від церкви збереглася величезна дерев’яна двоярусна дзвіниця.

9. Церква Святого Дмитрія (с. Космач)

Церква Святого Дмитрія у Космачі збудована в 1879 році. Перед тим тут була церква Заслання Святого Духа, яка у 1860 році згоріла. Церкву Святого Дмитрія побудували у 1904 році. Вона є пам’яткою архітектури місцевого значення.

10. Президентська резиденція (с. Гута)

Президентська резиденція «Синьогора» розміщена на околиці села Гута за 60 кілометрів від Івано-Франківська. Загальна площа території 10 886 гектарів. Донедавна резиденція була закрита для відвідувачів, хоча й досі це режимний об’єкт. Наразі її можна відвідати, попередньо домовившись про дату візиту та вказавши паспортні дані.

«Синьогора» збудована у 2001 році за президентства Леоніда Кучми у заповіднику «Горгани». Сюди входять мисливські угіддя і ліси довкола. На «дачі президента» можна побачити триповерхове приміщення пансіонату, де у спальному корпусі – бар, їдальня, ресторан, зал для прийомів і конференцій, зимовий сад, поряд великий басейн, двоповерхова бібліотека, автономне опалення, водопостачання та електроенергія. Уваги заслуговує капличка, зведена за наказом Януковича на місці прибережної альтанки, та багато інших елементів розкоші правління тодішнього президента.

11. Парк Історії землі (с. Підгірʼя)

Парк історії Землі Underhill, що в селі Підгір’я на Богородчанщині, – місце, в якому треба побувати і яке треба побачити. За недовгий час свого існування Парк міцно закріпився у топ-списку «туристичних магнітів» Прикарпаття, які вабить гостей з усієї країни й з-за кордону. У Парку історії землі «ожили» в скульптурах доісторичні тварини, які населяли нашу планету з Кайнозою і до Льодовикового періоду. Деякі з них мешкали і на території сучасного Прикарпаття, як-от мамонти і волохатий носоріг, рештки якого знайшли сотню років тому у сусідній Старуні.

12. Грязьовий вулкан (с. Старуня)

Не всі знають, але на території України знаходиться понад 50 грязьових вулканів. Значна їх частина розміщена на Керченському півострові. В Карпатах же їх практично немає, сьогодні відомо про місцезнаходження лише двох таких. Одна група вулканів зафіксована в Румунії, в селі Берка, друга ж ‒ це вулкан України в селі Старуня Богородчанської громади. 

Більше як сто років тому в селі Старуня почали розробку родовищ озокериту та нафти. Підземні води почали збагачуватися киснем і, проникаючи в надра землі, окислювали нафту, що стало причиною хімічних реакцій. Внаслідок цього виділяється тепла енергія, від якої живиться вулкан і по сьогодні. Проте першу активність вулкану зафіксували 1977 року після землетрусу в румунських горах Вранча. Діаметр пагорба, на якому з’явився грязьовий вулкан Старуня, становить 50 метрів, а рідини та грязі вихлюпувались до 3 метрів заввишки.

Єдиний Карпатський грязьовий вулкан України «дихає» невеликими кратерами, з яких виділяється глина, газ, нафта або вода. Зафіксовано 20 таких кратерів, проте лише один з них утворився природнім шляхом. Інші з’явились внаслідок людської діяльності. Речовина, яка виділяється з кратерів старунського вулкану, збагачена різноманітними хімічними сполуками, в тому числі озокеритом. Його широко застосовують в медицині для термолікування.

13. “Центр паломника блаженного священномученика Симеона Лукача” (с. Старуня)

“Центр паломника блаженного священномученика Симеона Лукача” знаходиться в мальовничому куточку села Старуня, Богородчанської громади, Івано-Франківської області.

14. ДОТи у Богрівці 

Село Богрівка, що входить до Солотвинської територіальної громади, має цінну історичну спадщину, яка може привабити туристів. Це австрійська система ДОТів (довготермінових оборонних точок) часів Першої світової війни. Ці капітальні бетонні споруди унікальні як на той час: в Європі ДОТи в Першу світову будували вкрай рідко, поширеними вони стали в 1930-ті та роки Другої світової війни. Лінія ДОТів у Богрівці мала захищати від російської армії дорогу, що проходить через село.

15. Водоспад Малий Кузьминець (Малокузьминецький с. Стара Гута)

Водоспад Малий Кузьминець заховався серед лісів. Віднайти його можна за чіткими інструкціями досвідчених мандрівників або у супроводі місцевих мешканців. 

Водоспад Малий Кузьминець розмістився на однойменному струмку, що впадає в річку Бистрицю Солотвинську. Його висота – 4 метри. Вода спадає кількома каскадами і внизу утворює озеро. Біля нього дуже тихо і затишно відпочивати.