Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
05/07/2023
Хто доставлятиме листи та пенсії? І чому місцеве населення проти нововведення? Жанна Дутчак розбиралася.
Галина працює листоношею у гірському селі Соколівка. За менш ніж пів ставки – має три робочі дні на тиждень. За цей час, каже, рознести газети та соцвиплати – не завжди встигає. Адже село високогірне, хати розкидані по горах, відстань між ними – подекуди сягає п’яти кілометрів. І дістатися туди можна лише пішки, пишe Bogo News з посиланням на Подробиці.
Галина Пітеляк, листоноша:
Вийти на одну гору, зійти. Вийти на другу гору, зійти вже є мінімум 10-12 кілометрів так легоньких. Вийти–зійти це вже є півдня. І мусимо ходити навіть у свої вихідні.
Щодня Галина проходить десятки кілометрів. До того ж із кількома великими сумкаами. Розносить горянам ще й продукти. Адже це переважно літні та одинокі люди, які самі піти в село за покупками – не можуть.
Це все мій участок, там мій участок. О там жіночка інвалід, лежача, сама. Вище жіночка інвалід з донькою. Донька теж інвалід, вони не можуть.
Галина Пітеляк, листоноша:
Купи мені хліб принеси, принеси мені масло, принеси мені сир.
Сьогодні Галина йде до горян востаннє – її та ще двох листонош у селі – звільняють!
Ганна Шкрібляк, жителька села Соколівка:
Шістнадцятого червня нас повідомили, що нам треба написати заяву на звільнення. Бо листонош скорочують.
Начальниця відділення – єдина, кого залишили у відділенні після оптимізації. Каже – не уявляє, як справлятиметься тепер сама з таким великим обсягом роботи. В селі – кілька сотень пенсіонерів та отримувачів субсидії. А ще – близько півтисячі підписників періодики.
Галина, начальниця відділення зв’язку в селі Соколівка:
До мене люди мають приходити сюда по періодику, по пенсію, по рекомендовані листи, світло платити. З першого липня получається, що я маю робити сама, як я це буду роботи – не уявляю. Як це встигнути. Людей попередити, я ж по цілому селі не маю номерів телефонів. Не всіх і знаю.
Як бути з тими, хто прийти до відділення не може, – взагалі не зрозуміло.
Катерина, жителька села Соколівка:
Тут рядом в горі в кожній хаті такі інваліди, що не годні піти. І нас ще це позбавити і не принести нам пенсію – це таки вже катастрофа.
Юрій, житель села Соколівка:
Я вже два роки в селі не був. Я не годен ходити. А це… зло бере. Це йде до катастрофи. – Кажуть, що будете ходити до пошти самі. – Куди? Хіба би мені пошту о тут поклали за углом, я ще може туди би преплівся.
Пані Олена у свої дев’яносто – з хати майже не виходить. Пенсію та всі продукти їй додому – завжди доставляла листоноша.
Олена, жителька села Соколівка:
Я подзвоню, вона принесе мені що треба, і пенсійку, і то. Я без них би не була. Бо нема кому. Я каліка, хто мені принесе. Я би без поштаря би не була.
Через листоношу тримають зв’язок зі світом і ці двоє самотніх стареньких. Кажуть – допомогти їм нікому, діти – закордоном.
Марія, жителька села Соколівка:
Приносить все їсти – гречка, макарони, мило, ну все приносить. Я собі знаю, що листоноша має прийти і принести чого мені треба. Та це боже борони, аби не було листонош.
Староста села каже: відколи стало відомо про скорочення листонош, у нього телефон не замовкає. Односельці просять зберегти якщо не всіх, то хоча б одного поштаря!
Василь Стефурак, староста Соколівського старостинського округу ОТГ:
Я пообіцяв, що залежить від мене, я зроблю. Я відразу звернувся до керівництва громади і ми написали лист до керівництва “Укрпошти“, з проханням, щоб в нашій місцевості залишили цих поштарів.
Не втратити листонош хочуть і жителі сусіднього Космача – одного з найбільших сіл в Україні. Поштарів тут п’ять, і в кожного – по кілька сотень дворів, розкиданих у горах.
Дмитро Мохначук, голова Космацької об’єднаної територіальної громади:
У нас Космач розбитий на сім участків. Участок номер один – протяжність 16 кілометрів, здійснює 231 виплату, участок 2 – протяжність 18 кілометрів, 248 виплат
Від “Укрпошти“ вже прийшло повідомлення, що листонош у Космачі звільнятимуть. Голова громади каже – з керівництвом підприємства зв’язку вдалося домовитися – трьох листонош у селі залишать… але тільки до вересня!
Дмитро Мохначук, голова Космацької об’єднаної територіальної громади:
Що може там завідувач відділення зробити, якщо вона день працює, а що другий день вона буде ходити по горах. То виходить, що за ту мізерну зарплату вона буде круглодобово працювати. Вони працюють на інтузіазмі. Тому втрачати ці кадри, люди коли побачать, що це неефективно, всі звільняться. І що ми будемо робити.
Скільки працівників поштових відділень планують звільнити по всій Україні? Як це вплине на надання поштових послуг? І чи врахували особливість гірських сіл, коли планували таку оптимізацію? З цими питаннями ми звернулися до керівництва “Укрпошти“. Отримали письмову відповідь: Масові скорочення там пояснюють… відсутністю попиту на їхні послуги.
З відповіді прес-служби АТ “Укрпошта” на запит ТК “Інтер”:
Багато людей переїхало в інші регіони чи закордон, магазини та маленькі бізнеси десь закрились, десь релокувались. Відповідно з цим і змінюється попит на послуги. Оскільки “Укрпошта“ не має дотацій від держави і всі свої витрати покриває самостійно, нам важливо зберігати ефективність роботи і прибутковість.
Дмитро Мохначук, голова Космацької об’єднаної територіальної громади:
Реформаторам потрібно приїхати сюди просто пройтися літом. І зимою, коли все запало. Той листоноша пенсію в сугробах доставляє людям. Що люди ті зроблять зимою. Ц реформа доведе до того, що через “Укрпошту“ буде напевно йти тільки виплати, таке як газети, журнали – люди просто відмовляться від цього.
Наші співрозмовники розповідають – у селах, які залишаються без листонош, люди вже масово відмовляються від підписок періодичної преси. За таких умов під загрозою закриття може опинитися чимало друкованих ЗМІ.
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.