Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
12/05/2023
У неділю, 14 травня у Парк Історії Землі, який знаходиться у селі Підгір’я Богородчанської громади відкриють унікальну локацію – Музей цивілізації.
Приходіть на чудову подію, де ви побачите представлення ексклюзивної копії Старунського Носорога.
На вас чекає :
-екскурсія музеєм
-майстер класи
-анімаційна програма для дітей та дорослих
-розіграші подарунків
Та багато цікавого інтерактиву
Що відомо про Старунського Носорога:
Про Старуню світ дізнався в 1907 році, коли в місцевій шахті озокеритового промислу знайшли добре збережені залишки скелетів мамонта, трьох шестерних носорогів, оленя та інших тварин. Вік знахідок оцінювався в 23 тис років, але вони добре збереглися завдяки тривалій консервації в породах насичених нафтою, нині зберігаються в Краківському зоологічному музеї.
На початку жовтня того ж року на глибині 12-14 м знайшли досить великі фрагменти скелету та м’яких частин мамонта. 15 липня до Старуні прибув доктор К. Войцік, асистент геологічного кабінету Ягелонського університету з Кракова, а через три дні до села завітала увінчана науковими лаврами комісія зі Львова. Приїхав і С. Іллясєвіч, комісар Богородчанського староства, який зробив перші фотографії знахідок, що потім передруковувалися ЗМІ усього світу.
Від цих знахідок до села почали приїжджати усілякі вчені з Кракова і Львова, які не тільки витанцьовували біля мамонта, а й почали копирсатися у викопних зразках доісторичної флори. У 1914 р. Музей ім. Дзєдушицьких видав у Кракові навіть монографію з атласом «Старунські знахідки».
6 листопада 1907 стало відомо, що приблизно на глибині 17,6 м знайшли ще якогось великого звіра. Спочатку було подумали, що то ще один мамонт. Науковці миттєво прибули на місце, аби особисто контролювати процес (жили вони в селі чи ні).Через кілька годин на поверхню підняли знахідку – ліву частину звіра разом з передньою лівою ногою, згодом підняли ще два роги.
Відтак встановили, що це однозначно залишки волохатого носорога. Потім відкопали ще трохи кісток, у частину ребра, але цілого скелету не зібрали. Навіть отримавши спеціальний грант від львівського Музею на подальші розкопки, решту кісток не знайшли. З іншого боку, львівський професор М. Ломницький зауважив, що біля плеча і стегна першого старунського носорога видно сліди поранення, а біля туші знайдено майже метрової довжини дерев’яний стрижень, обпалений з одного боку й загострений — з іншого. Відтак припустили, що носоріг втікав від давніх людей й провалився в озокеритове озеро.
Носорогу присвячують статті та наукові засідання, а краківські академіки поставили за мету будь-що отримати його в свої руки. Тим більше, що унікальне середовище з озокериту та солі гарантувало практично повне збереження зразків доісторичних флори та фауни. Але поки краків’яни потирали спітнілі від передчуттів видатних відкриттів долоні, львів’яни запросили до себе в Музей власника шахти – гамбургця Юліуса Кампе й той під враженням від відвідин подарував їм ще й носорога на додачу до мамонта.
Роботи в шахті № 4 продовжувалися й ще в грудні досягли позначки в 36,4 м, а наступного року – 57 м, після чого були припинені через малу кількість озокериту. Шахту закинули, а намагання краківських науковців розпочати власні розкопки розбивалися об фінансові проблеми. Минуло 111 роки від тоді, як знайшли волохатого носорога. І ось тепер в 2018 році в Львівському Музеї відреставрували волохатого носорога. Передня частина носорога є оригінальною. Решту тіла дороблювали із гіпсу, вставляючи частини врятованої шкіри.
Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.