13 лютого у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт, згідно з яким пропонують скасувати вихідні дні 8 березня, 1 та 9 травня і замінити їх новими святами.

Напередодні 8 березня в Дії організували опитування щодо вихідного в цей день. 62 % проголосувало за те, щоб 8 березня залишалося вихідним. 

“Понад 2,1 млн українців взяли участь в опитуванні про 8 березня в Дії. Неймовірний результат. Наш рекорд. Більшість проголосувала за те, щоб залишити 8 березня вихідним — 1,3 млн+ голосів”, — написав Федоров.

Про природу 8 березня та цю дату в сучасному українському контексті ми спілкувалися з істориком Володимиром Половським і тренеркою з гендерної рівності Юлією Сінкевич.

Бекграунд більшовицький чи міжнародний?

Існує кілька версій походження цього свята, та ідея того, що має бути окремий день, присвячений боротьбі жінки за права, виникла напередодні Першої світової війни й закріпилася в міжвоєнний період. Щоправда, феміністичні марші розпочали задовго до війни. Як говорить історик Володимир Половський, совєцький союз, як перша держава комунізму, що переміг, і перша пролетарська держава (офіційне позиціонування) не могли ігнорувати те, що ухвалювали світові ліві. 

Міжнародний день прав жінок і миру маркують як лівий або як совєцький. Ось що каже про це Володимир Половський:

“Друга половина XX століття, коли жінка отримала більшу частину своїх прав, ми провели в союзі, тому так чи інакше ці права до нас прийшли в совєцьку епоху. Якщо врахувати становище людини 100 років тому, а тим більше жінки, то всі прогресивні люди за сучасними мірками були лівими. Тодішні ліві ідеї тепер є нормою. Нині звично, що жінка може без супроводу дорослого чоловіка, родича перебувати за межами дому, носити штани, робити кар’єру”.

“Те, що 8 березня є комуністичним святом, — популістичний вкид. Цей день зазначений як Міжнародний день боротьби за жіночі права та мир, але дуже часто спекулюють на цю тему, говорячи, що союз започаткував це свято. Марш пустих каструль відбувся значно раніше, ніж страйки в росії. Саме з нього починається підсилення боротьби за права. Жінки тоді змогли об’єднатися навколо нерівності та заявили про це”, — коментує тренерка з гендерної рівності Юлія Сінкевич.  

А куди подівся контекст 8 березня в союзі?

Про те, що не може бути розрізнення в правах, свободах за статтю, релігією чи іншими аспектами, йдеться ще в документах Центральної ради. Володимир Половський припускає: якби нашу державність не перервали совєти, то сприйняття цього дня було б іншим і не мало б контексту совєцького свята. 

Поширеною є думка, що цей день ми успадкували від радянського союзу, й саме цим керуються в бажанні скасувати / перенести свято. Не зовсім так, адже ми успадкували спотворений контекст.

Далі в союзі здійснили маніпуляцію щодо 8 березня. На початку революції більшовики відкидали сім’ю як явище, вважали, що з ним треба боротися, бо це пережиток буржуазного суспільства, те, що сковує жінку. Образ “нової радянської жінки” пропагував залученість її в усі галузі життя та скидання кайданів сім’ї. Так було, поки не стали відчутними демографічні втрати після Другої світової війни. 

“Потім у совєцької влади виникло розуміння, що потрібні люди, які будуть воювати, тому змінюється ставлення до ролі жінки, і вже замість тези про те, що вона має тягати шпали на рівні з усіма, знову з’являється фраза про те, що жінка є берегинею сімейного вогнища. Це добре можна простежити, переглянувши, як змінювалися листівки того часу”, — каже історик. 

1966 року 8 березня стає офіційним вихідним і святом державного значення. У такій формі ми отримали його в спадок. 

Робочий чи вихідний?

Нині національним святом 8 березня вважають у більшості посовєцьких країн. У феміністичній спільноті, як говорить Юлія Сінкевич, думки щодо цього розділилися. 

“Я голосувала за вихідний, бо важливо, щоб жінки могли заявити про боротьбу за права, вийти на марші в цей день, зайнятися громадською активністю”, — каже Юлія Сінкевич. 

А 25 лютого святкуємо?

Замість 8 березня в законопроєкті, зареєстрованому 13 лютого 2023 року, пропонують створити День української жінки до дня народження Лесі Українки, 25 лютого. Якщо його ухвалять, то після завершення війни, набувши чинності, він скасує відзначення 8 березня. 

З новою ймовірною датою відзначення історик Володимир Половський не погоджується, пояснюючи:

“Нове свято розмиває величезну кількість дат, які в нас і так є. Це абсолютно недоречно і є спробою долати совєцькі наративи совєцькими методами — відсилка до дня радянської жінки. Доки не перестанемо мислити, як совок, доти з’являтимуться такі покручі. На мою думку, треба вольового рішення щодо вихідного дня. Оскільки під час воєнного стану немає вихідних, то це можна було б використати, щоб привчити до того, що 8 березня — не святковий день. Більшу цінність мають реальні кроки до рівності, а не свята”.

Юлія Сінкевич вважає так:

“Коли ми скасовуємо міжнародне свято в Україні та натомість створюємо нове жіноче свято, то ми відтворюємо пропагандистський наратив і посилюємо гендерну класичну роль, а не говоримо про нерівність, над якою потрібно працювати”.

Автор статті Ірина Блаженко

Данило Липівський

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.