В Україні, в суботу, 4 грудня, за церковним календарем відзначають Введення до храму Пресвятої Богородиці Діви Марії. У Православній церкві свято зачисляють до 12 найважливіших після Великодня свят. Наші пращури вважали, що в цей день Бог відпускає праведні душі з неба на землю подивитися на своє тіло, а тому свято називали “Видінням”. А ще це свято розпочинало зимовий святковий цикл. 

Свої іменини святкують Ганна, Єлизавета, Олександр, Антон, Василь, Володимир, Герман, Григорій, Денис, Захар, Іраклій, Іван, Костянтин, Максиміліан, Микола, Павло, Серафим та Федір, а за прикметами сьогодні придивлялися до снігу. Якщо той не танув, це віщувало хороший урожай. Що можна, а що не можна робити, розповідає OBOZREVATEL.

Введення в храм Пресвятої Діви Марії

Згідно зі Священним Писанням, праведні Йоаким та Анна з Назарету довго не могли мати дітей. Однак вони не переставали молитися і просити Бога, щоб той подарував їм дитину. Вони присягнули, що якщо у них з’явиться маля, то вони віддадуть його у служіння Богові.

У них народилася дочка, яку назвали Марією. Коли їй виповнилося три роки, батьки, виконуючи обіцянку, привели дівчинку до Єрусалимського храму, і вона самостійно подолала високі сходи, що ведуть до входу. Там малечу зустрів первосвященик Захарія. Він увів Марію за вівтар, куди дозволялося входити лише первосвященикам. Пресвята Діва прожила у храмі близько 11 років.

Дитина жила в храмі, присвячуючи свій час богоугодним справам: рукоділлю, молитвам та читанню Святого Письма. Тут вона й жила до свого заручення із праведним Йосипом.

Цього дня наші предки зранку йшли до церкви. Там молилися і просили Діву Марію про заступництво. Після цього йшли додому та накривали столи. Вважалося, що якщо у цей день у будинок першим прийде молодик, то на будинок чекає удача в новому році. А якщо це була ще й багата людина, то це передбачило гарний прибуток. А коли першим у хату заходив бідний старий, то це обіцяло дому злидні та хвороби.

Так як люди дотримувалися посту, у цей день дозволялося послаблення. На стіл можна було подавати рибу. Українські господині варили перші з початку Різдвяного посту вареники – із грушками, маком, коноплею. Їх їли обов’язково з медом.

Особливого значення у цей день набувала вода. Треба було набрати її з місця, де сходяться три джерела, освятити та використовувати як приворотне зілля, основу для ліків.

Дітям цього дня розповідали казки та легенди про зиму. Говорили, що цього дня вулицями проїжджає сама Зима – у білосніжній шубі, у санях, запряжених трійкою коней. Своїм диханням вона морозить повітря, малює снігові візерунки на вікнах. Мороз та сонце у цей день вважалися хорошим знаком: це означало добрий урожай хліба наступного літа.

Що можна, а що не можна робити 4 грудня

• У цей день не можна відмовляти в проханнях нужденних, варто допомагати жебракам і хворим;
• Не можна надто голосно веселитися, сміятися і бешкетувати;
• Не можна було позичати гроші;
• Вдома треба “поледацювати”. Заборонялася будь-яка домашня робота: прання, прибирання, прасування, шиття;
• Сварка у цей день вважалася згубним заняттям.

Данило Липівський

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.