«Мамо, я тут їв пельмені! Останній раз я їх їв у січні, як ще був вдома», – переповідає слова вдячної мами воїна волонтерка Людмила Різак зі Старих Богородчан. Каже, нині також готують пельмені, а ще вареники з різними начинками, гречаники, рисяники, булочки, млинці й багато-багато іншої домашньої смакоти.

Це все для рідних чоловіків та їхніх побратимів завтра повезе їхній священник Анатолій Холівчук, пише Репортер.

Варениковий конвеєр

У суботу з 9.00 біля церкви Юрія Переможця, а точніше у приміщенні недільної школи, що поруч – кипить робота. Тут зібралося з 20 ґаздинь і всі зайняті роботою, бо в неділю зранку відправляється волонтерський бус на передову. То встигають усе зготувати, аби смачне й свіже доїхало до хлопців.

Епіцентр – всередині школи. Там за двома столами цілий варениковий конвеєр. Одні місять тісто, другі його розтачують, треті роблять пеленички, а решта ліплять вареники.

У вузькому коридорі біля плитки ще дві господині варять наліплені вареники, які молодші помічниці приносять і приносять на підносах.

Далі зварені пироги у мисках виносять надвір. Тут Людмила Різак поливає їх олійкою, аби не злипалися, й підкидає у мисці, аби швидше охолонули. Потім засипає у п’ятилітрове відро. Поливає шкварками з цибулею. Потім знову насипає вареники, знову поливає шкварками з цибулькою. І так, поки не відро не наповниться.

Як якийсь вареник розварений, то пані Люда відбирає в окрему миску. Каже, то брак, а хлопцям лише гарні мають бути.

Головне – дати клич

П’ятилітрові відра наповнюють варениками з сиром та картоплею, окремо з сиром, окремо з картоплею, з капустою. Ще будуть і пельмені.

От, приходить мама і знає, що будуть у її сина, та просить, мовляв, той любить пироги з самим сиром. Будь ласка, – зробили з самим сиром, – з посмішкою розказує пані Людмила. – Там в одної мами два сини воюють, то один пельмені любить. То для нього спеціально зробили. Вона раз приходить, обіймає і надякуватись не може, бо син отримав і смакував.

Данило Липівський

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.