Як велосипедист з Богородчан зібрав 240 тисяч гривень на ЗСУ

17/10/2022

Прикарпатець Ігор Волочій вирішив здійснити Еверестинг (8 848 метрів велосипедом вгору) і далі продовжує збирати кошти для ЗСУ. Сума донатів уже становить 240 тисяч пише про це Глузд

Одна гірка і без сну

“У дитинстві я не мав велосипеда. Перший купив у 25 років і тепер надолужую”, — спортивний відеооператор Ігор Волочій. Він активно подорожує велосипедом уже 3 роки, ще від початку пандемії. Відколи проїхав велосипедом від Києва до Івано-Франківська, почав жити на велосипеді. Зокрема, чоловік мав місячну мандрівку з другом у Туреччині.

Велосипедист каже: “У мене є друг Богдан Прокопович, у якого була крейзі ідея: проїхати влітку марафон прифронтовими зонами велосипедом — 1500 км. Люди донатили, і так він назбирав 1 мільйон 200 тисяч гривень. Я з ним їхав один день — 300 км. Він вважав, що це надто небезпечно, і не хотів мене втягувати, тому наступного дня я поїхав додому”.

Ігор Волочій вирішив назбирати грошей для ЗСУ у спортивному челенджі “Еверестинг”.

Суть полягає в тому, щоб підніматися та спускатися велосипедисту чи бігунові і набрати 8 848 метрів угору (висота гори Еверест).

“У моєму випадку — 109 метрів висоти. Мені потрібно було здолати гірку 83 рази. Загалом 335 км”, — каже волонтер.

Ігор Волочій тренувався близько місяця. Він робив по 10–15 підйомів, а вже за 2 тижні до події — 28.

Чоловік розповідає: “Я знав, що мене очікує, але це було набагато важче: фізична втома, яка накопичується з кожним підйомом, і психологічна, адже це дуже важко проїжджати одну й ту саму гірку вверх-вниз протягом 22 годин, 17 з яких я був у сідлі”.

Ігор стартував о 6:30 і фінішував о 4:30 наступного дня.

“Я їв щогодини певну кількість вуглеводів, а кожні 10 хв пив воду. Їсти було важко, але необхідно, щоб підтримувати в організмі певний рівень енергії”, — ділиться Ігор Волочій.

“Їхній заклад ще не відкрився — я вже їжджу, їхній заклад уже закрився — я ще їжджу”

Гірка розташована по центральній дорозі в напрямку Надвірної і веде до Лейбової гори. Я вибрав її, бо вона була поряд і більш-менш підходила для Еверестингу.

Ігор анонсував ідею у фейсбуці, прикріпив реквізити — і вже за кілька хвилин отримав перші донати.

“За перший день ми назбирали декілька десятків тисяч гривень, я ще навіть не стартував. Люди повірили в ідею, їм сподобалась історія”, — говорить волонтер.

Футболку велосипедної команди Тур де Франс 2021 “EF Education” з автографами її учасників отримав Микола Ковенько, який пожертвував найбільшу суму — 50 000 гривень.

“Микола планує її перепродати, а вилучені кошти витратити на ЗСУ. Можливо, хтось хоче саме цю футболку для власної колекції. Це дуже круто!”, — ділиться Ігор Волочій.

Зібрані кошти чоловік вирішив відправити у Благодійний фонд Сергія Притули.

“Найменший донат — 1 гривня, а найбільший — 50 тисяч”, — каже волонтер.

Велосипед — це єдине, що зараз допомагає Ігорю не зійти з розуму.

“Коли я робив кожного разу на підйомі розворот вниз, на горі стояв офіціант з підносом, який дивився на мене і, мабуть, думав: “Що цей чувак робить?”. Їхній заклад ще не відкрився — я вже їжджу, їхній заклад уже закрився — я ще їжджу (сміється — ред.)”, — розповідає чоловік.

Проблем з патрульними не було. Ігор знав, що їздитиме під час комендантської години, тож усі структури було попереджено.

“Я отримав усний дозвіл про те, що можу перебувати на вулиці під час комендантської години. Мої друзі запалили ватру, грілися, підтанцьовували. Проте вночі таки приїхали патрульні — побажали успіху”, — розповідає велосипедист.

З ним були друзі-шерпи (люди, які допомагають на під час Еверестингу).