Підстави звільнення військовослужбовців з військової служби в період дії воєнного стану, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, визначені в пункті 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ.

Про це повідомила адвокатка Ольга Дурноп’янова з волонтерського руху «Адвокати Збройних сил України», пише Фіртка передає Bogo News

Так, перелік таких підстав є вичерпним, та відмінним від тих підстав звільнення, що діють в особливий період. А саме, такий перелік є вужчим.

Кожна обставина, що визначена пунктом другим ч. 4 ст. 26 Закону є самостійною підставою для звільнення військовослужбовця з військової служби під час дії воєнного стану. І необхідність підтвердження кожної – відсутня. Тобто, для виникнення у військовослужбовця права на звільнення достатньо наявності однієї підстави.

Більш того, реалізувати своє право на звільнення після призову під час мобілізації у період дії воєнного стану, за наявності передбачених законом підстав, військовослужбовець може на будь-якому етапі проходження військової служби. 

Найчастішою підставою звільнення, з якими сьогодні звертаються військовослужбовці є через сімейні обставини або інші поважні причини.

Найгострішою сімейною обставиною – абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону № 2232-ХІІ, а саме:

• у зв’язку з наявністю дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю;
• у зв’язку з наявністю одного зі своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка) з-поміж осіб з інвалідністю I чи II групи.

Відтак, для дружини (чоловіка) військовослужбовця законодавець не конкретизує, яка саме група інвалідності має бути. Це означає, що може бути будь-яка з трьох груп. Якщо ж це батьки військовослужбовця чи дружини (чоловіка), то тут наявні обмеження по групах. А саме I чи II група інвалідності.

Як подавати рапорт на звільнення?

Відповідно до пункту 233 Положення, військовослужбовці, які бажають звільнитися з військової служби, подають по команді рапорт та документи, які підтверджують підстави звільнення.

Тобто, військовослужбовець звертається з рапортом до свого прямого командира, який після розгляду та задоволення передає далі своєму безпосередньому командиру з відміткою про власне клопотання з відповідного питання. І так по черзі до командира військової частини або іншої посадової особи, що наділена повноваженнями розв’язувати питання звільнення військовослужбовця по суті.

Для зручності в рапорті можна одразу зазначати всіх командирів від прямого до командира військової частини.

Відразу звертаю увагу, що у разі звільнення з військової служби через сімейні обставини або інші поважні причини, таке звільнення здійснюється за наявності оригіналів документів, що підтверджують таку підставу звільнення (абз. 3 пункту 14.10 розділу XIV Інструкції).

Тобто, при поданні рапорту на звільнення потрібно враховувати вказану норму. Одночасно слід пам’ятати, що у разі неможливості з різних причин додати до рапорту оригінали документів, спробуйте додати нотаріально засвідчені копії.

Що потрібно зазначати у рапорті на звільнення з військової служби:

• Підставу звільнення з військової служби (відповідний підпункт п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу»);
• Думку військовослужбовця щодо його бажання проходити службу у військовому резерві Збройних Сил України за відповідною військово-обліковою спеціальністю (бажаєте/чи не бажаєте проходити службу у військовому резерві); 
• Погодження на виключення зі списків особового складу військової частини до моменту проведення усіх необхідних розрахунків (необов’язково, за бажанням); 
• Районний (міський) територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, до якого повинна бути надіслана особова справа військовослужбовця.

Які документи подавати?

Документами, які підтверджують підстави на звільнення з військової служби через сімейні обставини (абз. 5 пп. «г» п. 2 ч. 4 ст. 26 Закону), зокрема є: 

• документ, який підтверджує, що особі встановлено інвалідність (Довідка до акта огляду МСЕК про встановлення групи інвалідності за формою № 157-1/о, затвердженою Наказом МОЗ України від 30.07.2012 р. № 577); 
• посвідчення інваліда певної групи (серія, №, ким та коли виданий); 
• документи, що підтверджують родинні зв’язки (свідоцтво про шлюб, свідоцтво про народження, паспорт громадянина України військовослужбовця та дружини (чоловіка)/батьків, військовий квиток тощо).

Як подається рапорт на звільнення?

Рапорт подається особисто або шляхом надсилання поштою. У разі самостійного подання, його потрібно зареєструвати та проставити вхідний номер, дату. Також буде добре, якщо у військовослужбовця буде другий екземпляр рапорту з відповідними відмітками про прийняття. 

У разі відмови у прийнятті рапорту на звільнення, його потрібно надіслати цінним листом з описом вкладення.

Що потрібно пам’ятати та на що звернути увагу?

Після надходження до військової частини письмового повідомлення про звільнення військовослужбовця з військової служби або після видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення військовослужбовець повинен здати в установлені строки посаду та підлягає розрахунку, виключенню зі списків особового складу військової частини й направленню на військовий облік до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки за вибраним місцем проживання.

Особи, звільнені з військової служби, зобов’язані у п’ятиденний строк прибути до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки для взяття на військовий облік (п. 242 Порядку).

Також, громадяни, звільнені з військової служби, зобов’язані в п’яти денний строк прибути до районних (міських) військових комісаріатів (територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки) за місцем проживання для взяття на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закону, п. 242 Положення, абз. 21 п. 14.10 розділу XIV Інструкції).

Що робити при відмові чи не прийняті рапорту?

У разі прийняття неправомірного рішення, не прийняття рішення при розгляді рапорту, чи не прийняття рапорту взагалі, такі дії чи бездіяльність органів військового управління та командирів (начальників) можуть бути оскаржені військовослужбовцями в порядку, передбаченому законами, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами (ст. 19 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»).

Відповідно ст. 110 Розділу V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, усі військовослужбовці мають право надсилати заяви чи скарги або особисто звертатися до посадових осіб, органів військового управління, органів управління Служби правопорядку, органів, які проводять досудове слідство, та інших державних органів у разі прийняття незаконних рішень, дій (бездіяльності) стосовно них командирами (начальниками) або іншими військовослужбовцями, порушення їх прав, законних інтересів та свобод.

Заява чи скарга з інших питань службової діяльності подається безпосередньому командирові (начальникові) тієї особи, дії якої він оскаржує, а в разі, якщо особи, які подають скаргу, не знають, з чиєї вини порушені їх права, заява чи скарга подається в порядку підпорядкованості (ст. 111 Дисциплінарного статуту ЗСУ). 

Окрім того, таке рішення, дія чи бездіяльність може бути оскаржена в судовому порядку шляхом звернення до відповідного адміністративного суду.

Зауважимо, що 15 серпня Верховна рада України підтримала продовження воєнного стану в Україні на 90 днів, а також продовжила термін строку проведення загальної мобілізації. Триватиме цей період щонайменше до 21 листопада. 

Кого на фронті потрібно найбільше та хто зголошується воювати, розповіла начальниця пресслужби Івано-Франківського центру комплектування та соціальної підтримки Юлія Гамма

Данило Липівський

Інформаційний оглядач інтернет-сайту Bogo News.