СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ ТУТ

АГЕНЦІЯ НОВИН БОГОРОДЧАНЩИНИ

Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя

//

//

//

Переселенка відновлює 100-літній будинок зв’язкової УПА на Прикарпатті

05/09/2022

Вимушена переселенка з Дніпропетровщини Марія Федько взялася рятувати 100-літню мамину хату у Солотвинській громаді яка була зв’язковою УПА.

Тепер у хатині, де колись збиралися повстанці, знову гоготить вогонь у пічці та точаться розмови про боротьбу українців за Незалежність, розповідає ШоТам? передає Bogo News.

Це обійстя на Івано-Франківщині понад 15 років стояло пусткою. Марія Федько із сином приїхали сюди, рятуючись від війни.

«Виросла тут, на цій печі, і ми цю зиму будемо теж тут жити. Надіюся, що буде тепленько і добренько нам. Так, Ромашо? І ти будеш на печі! Ромці хочеться дуже попробувати, що це таке: спати на печі. Як це мама спала на печі?», — розповідає переселенка з Дніпропетровщини Марія Федько.

Син Марії — Роман — має ментальну інвалідність, через обстріли перестав спати.

«Він не розуміє, що коїться. Біжить! А пояснити неможливо», — каже пані Марія.

У Гринівці їм пропонували іншу хату, але Марія вперто лагодить мамину. Каже, ця хата дасть їй сили, адже мама Марії була зв’язковою УПА. Гуртом із односельцями Марія ремонтує хату, куди приходили повстанці. Уже поміняли підлогу, вікна, стелю, переклали пічку.

«Всі меблі, що тут є, це люди і волонтери нам стягували. Хата була пуста зовсім», — розповідає Марія Федько.

«Хата, звісно, була дуже така… не було куди заходити… Але підновили, зробили – зараз можна жити!», – каже сусід Марії Ярослав Корнутій.

Місцева влада допомогла підключити світло та навіть Інтернет. Невирішеним питанням залишається вода – стара криниця зруйнована. Марія вірить, що з допомогою людей до зими впорається і з цим.

Чоловік Марії захищає рідну землю у лавах ЗСУ. Дає дружині поради телефоном та каже, що вірить у свою «бандерівку».

«Каже: Ти ж у мене бандерочка? А я кажу: Авжеж! Я ж дочка зв’язкової-бандерівки! І не забувай про це! Я горджуся! Люди, може, ображаються, а мені приємно!», — розповідає Марія Федько.