У рамках проекту від Агенції новин Bogo News “Історія рідного краю”

25/08/2022

У рамках проекту від Агенції новин Bogo News “Історія рідного краю”

Грабовець та Манява, що спільного?

На території села люди жили ще в давнину. Поблизу Грабовця виявлено рештки городища давньокиївського періоду. На території села розкопано могильник культури карпатських курганів та знайдено скарб арабських монет (IX—XI століття). Перша письмова згадка про Грабовець належить до 1386 року. У документі власником поселення вказується Янчо. Пізніша згадка датована 8 квітня 1437 року. У податковому реєстрі 1515 року повідомляється, що село орендували Васько і Стецько. Королівська люстрація 1565 року в селі зафіксувала імена і прізвища 2 власників стад худоби: Стець Марусич і Яцько Полмачич.

У Грабовці був колись монастир, у якому жив засновник Манявського скиту Йов Княгиницький, гостював у нього проповідник і полеміст Іван Вишенський. Збереглася назва одного з узгір’їв за селом — Чернече. В 1650 році жителі села брали участь у боротьбі з польською шляхтою. Вірогідно, що заклали село українські шляхтичі. Вони збудували церкву, що називалася «шляхетською».

Пізніше спорудили другу церкву, яку називали «хлопською». Богослужіння проводили позмінно — одної неділі в одній церкві, а наступної — в другій. У селі кількісно переважали мешканці із українськими шляхетськими прізвищами (Грабовецькі, Гошовські, Ясінські, Голинські, Княгиницькі, Матківські, Сірецькі, Ільницькі, Плазинські та ін.). Грабовець був одним з нечисленних в цій частині карпатського підгір’я скупчень української шляхти. За першим поділом Польщі у 1772 р., Грабовець опинився під владою Габсбурзької монархії (з 1804 року — Австрійської імперії).

В середині XIX століття, після листопадового збройного повстання 1848 р. у Львові, Селянської реформи у квітні 1848 р. і утворення у Львові Головної Руської Ради, у Грабовці активізувалося суспільно-політичне життя. Головно, навколо земельних питань. 2 січня 1894 року, з дозволу “Головного виділу товариства «Просвіти» у Львові, відкрито читальню. Серед засновників о. Іван Охрімович, Георгій Савчин, Давид Дутчак, Лук’ян Грабовецький, Василь Чумбей, Іван Боденко, Василь Гаврищук, Данило Бойчук. Першим головою читальні «Просвіти» був Антон Княгиницький. Згодом, читальня «Просвіти» налічувала бібліотеку понад тисячу томів.