Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя
22/08/2022
Коротка історія урочища Каменисте в с. Росільна.
Для виготовлення скла потрібен також і пісок. У горішній частині села Росільна був густий ліс Там на одній з полян непрохідного лісу було знайдено великі каменисті поклади. Селяни лупали там каміння, яке скочували фірами до складів старої гути, де перемелювали на пісок і через великий міст переправляли до нової гути. Місце, де знайдено каменисту поляну названо з тих часів Каменистим. Існує і інша назва Каменистого, правда не така поширена – Біги. З цією назвою існує така легенда. Сталося так, що великий кінний загін татар появився надвечір зі сторони Воронівки. Люди, не відаючи про кількісний склад нападаючих татар, не давали відсіч, а рятуючи власне життя та життя своїх дітей, юрбами покидали село. Саме в цей час появилася легенда про цілюще джерело в урочищі Каменистий та легенда про втопленого в капустяному росолі татарина.
Легенда про втопленого в капустяному росолі татарина
Ревла випущена зі стаєнь худоба, тривожно дзвеніли на дзвіниці дзвони. Селом почав поширюватись вогонь від підпалених крайніх хат. Село швидко спорожніло від людей. Всі, хто ще не встиг втекти, шукали порятунку від татарського аркана в закутках своїх осель, які ще не були підпаленими. Вогняний смерч просувався селом до горішнього кінця. Василина пропустила момент, коли сусіди зібралися втікати з села. Поки знайшла свою дитину, яка від страху забилася під лаву. Рятівну дорогу відрізали татарські вершники. Надії на порятунок не залишилося. Смерть або полон, вибір був невеликий. Забившись в коморі за сусіком, Василина прислухалася до кожного шороху. Татари галалойкали по подвір’ю. Раптом до хати ввійшов татарин з шаблею за плечима руки і ноги Василини враз оніміли. Татарин був невеликого зросту, в заяложеному кафтані, собача шапка зсунулась на очі, руки по лікті оголені і оббризкані кров’ю. Побродивши по хаті , татарин нічого цікавого для себе не знайшов. В очі впала велика бочка з свіжо шаткованою капустою. Забродилий сік капусти запах на всю хату. Взяв татарчука інтерес, а особливо звабила спрага, думав, мабуть, що то вино. Переконавшись, що під руками немає нічого підходящого, щоб зачерпнути та напитися, татарин перегнувся через бочку і почав хлебтати, ніби собака, бамкаючи повислими ногами. Василина, переборюючи страх, кулею підбігла до бочки, встигла захопити обома руками татарчука за ноги. З бочки почало доноситися чвакання, булькання. Василина міцно, з усієї жіночої сили тримала татарина в бочці з росолом допоки не закінчилися останні конвульсії ворога. Швидко опустила бездиханне тіло в бочку. Накрила бочку веретою і заховалася на старому місці в коморі. Серце від страху так стукало, що здавалось чути аж на околиці села. Коли татари залишили село, Василина повідала історію, яка з нею сталася своїм односельцям. Відтоді і пішла легенда про Росільну.
Легенда про цілюще джерело.
За ногами втікаючих в Каменистий людей, на гривастих конях неслися татарські вершники, розмахуючи над собою арканами, приготовленими для нових бранців. Надія була тільки на густий ліс і каміння, які повинні були стримати татарський порив та стримати натиск коней. Раптом високо в небі люди побачили голубе сяйво, а в ньому жінку в золочених шатах. Жінка руками ніби вказувала дорогу втікачам, а для нападників голубі промені створили серйозну перешкоду – ніби мечами промені бризнули на ворогів, засліпили їх та їхніх коней, коні поставали дибки, поскидали своїх вершників та почали топтати їх. Люди юрбами почали стікатися до цього місця, де почало витікати джерело. Над джерелом люди ясно бачили Богородицю, яка опускалася все нижче і нижче. Якусь мить Богородиця зависла над джерелом, яке почало сильно струменіти. Богородиця зникла, але сяйво від неї було аж до ранкової зорі. Стривожені та змучені гонитвою люди, притискаючи до себе малих дітей, ще довго не могли прийти до себе від пережитого і побаченого, вони простояли біля джерела до самого ранку, втамовуючи страх і спрагу. Так з’явилося з тих пір цілюще джерело. На місці появи Богородиці за кошти росільнянської громади та православної церкви збудовано капличку, де щорічно 21 вересня, в день Різдва Богородиці правиться богослужіння. Після богослужіння відбувається освячення води. Біля цілющого джерела.
Не забудьте підписатися на ютюб канал Bogo News, там буде ще багато цікавого
Головний редактор редакції новин Bogo News