СЛІДКУЙТЕ ЗА НАМИ ТУТ

АГЕНЦІЯ НОВИН БОГОРОДЧАНЩИНИ

Інформаційно-пізнавальна інтернет-газета про рідний край, його жителів та їх життя

//

//

//

Мальовниче гірське село Манява Солотвинської ТГ, запрошує гарно провести прийдешні вихідні у їхньому селі.

18/08/2022

Aгенція новин Богородчaнщини – «Bogo News» започаткував рубрику «Подорожуй Богородчанщиною». Ми побуваємо в кожному куточку Богородчaнщини і розкажемо вам про неї, запрошуючи на мандрівки.

Цього разу, Ви можете відвідати, Блаженний камінь та Манявський Хресто-Воздвиженський чоловічий монастир (Манявський скит), – Манявський скит – це місце сили, намолене мільйонами прочан, які впродовж багатьох століть приходять сюди. Людська пам’ять зберегла свідчення про те, що дарує Манявський скит зцілення душі і тілу. В його історії є безліч різних періодів – розквіту монастиря, закриття австрійською владою і занепаду в радянські часи, але ніколи сюди не переставили приходити люди. Заснований на початку XVII століття, Манявський монастир дуже скоро був удостоєний звання головуючого в ряді земель. Саме так, у 1628 році, на Київському соборі Манявський монастир був визнаний головним у Галицькому, Белзькому і Кам’янець-Подільському воєводствах. В його підпорядкування ввійшло 556 монастирів. Чим пояснити такий факт? Справа полягала в тому, що монастир не лише продемонстрував духовну велич, але й став великим просвітницьким і культурним центром. Засновником монастиря був Йов Княгиницький – високоосвічена людина, один з найбільших авторитетів у справах віри того часу. Найбільший вплив на формування його поглядів мало тривале перебування на Афоні і спілкування там з Іваном Вишенським. Повернувшись в Україну, він починає втілювати свої ідеї служіння істині через книгодрукування і залучення до просвітництва найвизначніших вчених. Крім цього, монастир провадив богословські курси і міг похвалитись прекрасною бібліотекою, яка налічувала сотні цінних рукописів. Про те, що свого часу це був і значний культурний центр свідчить той факт, що при монастирі діяла школа співу і малярства. Школу хорового співу розвинув наступник засновника монастиря – ігумен Феодосій, а про рівень малярської школи ми можемо судити і зараз, оглянувши іконостас який зберігся до наших днів. Це високохудожній твір у стилі бароко виконаний одним з визначних майстрів XVII століття Йовом Кондзелевичем. Він очолював художню школу в Манявському монастирі і саме при ньому ця школа досягла найбільшого розквіту. Зараз іконостас експонується у Львівському національному музеї і є однією з найвизначніших сакральних перлин тієї епохи. Крім того, в часи лихоліть і нападів турків чи татар монастир, обнесений кам’яним муром, ставав надійним схроном для місцевого люду. Він був оточений потужними кам’яними мурами, а ще мав підземні пивниці з потаємними виходами в гори і сполучні переходи між будівлями. На жаль, монастир був закритий в кінці XVIII століття за розпорядженням австрійського цісаря і було втрачено велику частину споруд того часу. До наших днів збереглися лише монастирська вежа, підземна церква архистратига Михаїла, а решта була відбудована в часи відновлення Української держави. Зараз тут діє чоловічий монастир ПЦУ і ряд церков – Св. Бориса і Гліба, церква архистратига Михаїла, церква Воздвиження Чесного Хреста. Прочани мають змогу помолитись до чудотворних ікон «Богородиця Одигітрія», яка датується XVIII століттям і до ікони «Ігумені Манявської» з XVII століття, а також прикластись до мощів святих засновників монастиря. Екскурсію по Манявському скиту варто продовжити мандрівкою до Блаженного каменю. За легендою, саме тут оселились «перші апостоли карпатського Підгір’я» – так назвав тих ченців Іван Франко. Треба пройти майже один кілометр вгору крізь тісну гірську ущелину, щоб побачити одне із дивних витворів природи – велетенську кам’яну брилу з гротом. Кажуть, що печерна ніша і стала першою домівкою для ченців, які тікали від татар. Стомлені і безсилі, вони сперлись на камінь і випили джерельної води. Вона надала їм сили, а смак її нагадав священні води Афона, звідки вони прибули. Тож монахи вирішили залишитись тут і місце серед лісу з часом отримало назву «Блаженний камінь», а також були визнані цілющі властивості цієї води. З-під цього каменю віками витікала вода, але з моменту закриття обителі у 1785 році зникло і джерело. Понад 200 років воно залишалось сухим, але з відновлення у 1998 році монастиря знову почали на тому ж місці збиратись краплі цілющої води. Це місце стало ще одним об’єктом паломництва, а також приємною прогулянкою по карпатському лісі.

Як до нього доїхати запитаєте Ви !?

А ми Вам пояснимо…

Щоб потрапити до Блаженного каменя та Манявського Хресто-Воздвиженського чоловічого монастиря (Манявський скит), потрібно їхати автобусом з Івано-Франківська до села Манява. Автомобілем – з Івано-Франківська через Богородчани і Солотвин у село Манява . По селі Манява їдемо по центральній вулиці. В центрі села перед капличкою з лівої сторони повертаєте вліво, далі їдете грунтовою дорогою через міст перед розвилкою можете залишити машину. Після чого прямуйте стежкою вліво і вже через 500 м. ви побачите вхід у Манявський Хресто-Воздвиженський монастир. На виході з монастиря ви побачите стежку, яка веде на північний схід від монастиря, якщо ви підете нею то вже через 1000 метрів ви прийдете до Блаженного каменя.

Погода у Маняві на 20-21 серпня : +25 .. +28

Bogo News – це медіа портал новин, який висвітлює усі головні події Богородчанщини та найбільш актуальні новини міста Івано-Франківськ чесно та відкрито.